The Tuning of Violins - Darren Hayes, Ash Howes

Daylight breaks, and the black birds call-

And the market stalls are filling up, spilling over the streets.

High above, over Notting Hill-

I am floating still, in a wooden chair, with our restless dog.

Been away so long, almost forgot how time and space

Cannot replace this feeling of flying over things.

Night falling away, your sleeping face begins to register

That I’m coming home- yeah, I’m coming home to you.

Oh the song that only we know,

Where the sunlight and the wind blows.

Over bluebells, over black-

Heed, call your name-

I will float through your window.

Major third, or a minor seventh-

And a violin tuned a little sharp, tuned a little below.

Come around a bend, the hallway ends.

The chair it dips, and then it bends-

And it has wings for legs.

Night, deep in a dream, the sheets and pillowcases

Seem to overtake your head.

Well, I’m at the foot of our bed.

Oh the song that only we know,

Where the sunlight and the wind blows.

Over bluebells, over black-

Heed, call your name-

I will float through your window.

Oh the song that only we know,

Where the sunlight and the wind blows.

Over bluebells, over black-

Heed, call your name-

I will float through your window.

Pray through the silence, the gulf that’s between us.

Take all the heartache and we’ll shake the fields up.

And we will unravel, unravel the moments.

And we will unravel, unravel the moments.

Oh…

Oh the song that only we know,

Where the sunlight and the wind blows.

Over bluebells, over black-

Heed, call your name-

I will come to your window.

(Oh the song that only we know,

Where the sunlight and the wind blows.)

I’ll be calling your name

As I float through your window.

Світло, і чорні птахи кличуть-

А базарні ларьки заповнюються, розливаючись по вулицях.

Високо вгорі, над Ноттінг Хілл-

Я досі пливу в дерев’яному кріслі з нашим непосидючим псом.

Так довго не було, майже забув, як час і простір

Не можу замінити це відчуття польоту над речами.

Ніч минає, ваше спляче обличчя починає реєструватися

Що я повертаюся додому – так, я повертаюся додому до  вас.

О, пісня, яку знаємо лише ми,

Де віє сонячне світло і вітер.

Над дзвіночками, над чорними-

Слухай, називай своє ім'я -

Я пропливу крізь твоє вікно.

Велика терція або мінорна сьома-

І скрипка настроєна трохи різко, трохи нижче.

Зайдіть на вигин, коридор закінчиться.

Стілець він опускає, а потім згинається-

І у нього є крила для ніг.

Ніч, глибоко у сні, простирадла й наволочки

Здається, оббігає вашу голову.

Ну, я біля підніжжя нашого ліжка.

О, пісня, яку знаємо лише ми,

Де віє сонячне світло і вітер.

Над дзвіночками, над чорними-

Слухай, називай своє ім'я -

Я пропливу крізь твоє вікно.

О, пісня, яку знаємо лише ми,

Де віє сонячне світло і вітер.

Над дзвіночками, над чорними-

Слухай, називай своє ім'я -

Я пропливу крізь твоє вікно.

Моліться крізь тишу, прірву, що між нами.

Візьми весь біль, і ми розтрусимо поля.

І ми розгадуємо, розгадаємо моменти.

І ми розгадуємо, розгадаємо моменти.

о...

О, пісня, яку знаємо лише ми,

Де віє сонячне світло і вітер.

Над дзвіночками, над чорними-

Слухай, називай своє ім'я -

Я прийду до твого вікна.

(О, пісня, яку знаємо лише ми,

Де віє сонячне світло і вітер.)

Я називатиму ваше ім’я

Коли я пливу крізь твоє вікно.