Visions of the Dawn - Darkest Era

I walk among these ruins, these ruins of an age

When ancient dreams of splendor came alive

And our hearts thundered like the sound of a thousand men bound for war

As night unfolds I’m haunted by a sleepless dream

Until the flames of the dawn break the sky

Once more I long for visions of the dawn

Footsteps of the fallen echo round me where I stand

We are bound in sorrow and in grief

Eternal twilight under light of an evening star

We forever chase the fading star

Troubled are the dreams of those whose days are these

When darkness grips us all within its mire

And though our hearts may long to return

In memories of the past we cannot dwell

Wandering ever onward like those who went before

I’ve tasted all that bitterness has to offer

But though our hearts may lie in ruin

Strength and iron will shall see us through

Я гуляю серед цих руїн, цих руїн веку

Коли ожили давні мрії про пишність

І наші серця загриміли, як звук тисячі людей, що йдуть на війну

Коли ніч розгортається, мене переслідує безсонний сон

Поки полум’я світанку не розірве небо

Я знову жадаю бачення світанку

Навколо мене там, де я стою, луна впав

Ми зв’язані в смутку й горі

Вічні сутінки під світлом вечірньої зірки

Ми вічно ганяємося за згасаючою зіркою

Неспокійні сни тих, чиї дні такі

Коли темрява охоплює нас усіх у своєму болоті

І хоча наші серця можуть прагнути повернутися

У спогадах про минуле ми не можемо зупинитися

Блукаючи далі, як ті, що йшли раніше

Я скуштував всю цю гіркоту

Але хоча наші серця можуть лежати в руїні

Сила й залізна воля проведуть нас до кінця