A New World - Dark Moor

Old world has left in starvation and disease

Fourteen ninety-two bring a new change to see

Across the ocean the would sail

(Following out the dark blaze)

They keep the route with an endless faith

Far beyond the earth’s edge

They will reach their dreams

As a privilege

Sun still spreads out it dreams

With the winds of the sea

Always blowing from the east

Three boats dare to face

Just a will, a belief

Which could cross the deep abyss

To discover a new world

Saving humanity

Suddenly a joyful cry

Was heard in the avanced night

The long awaited sight

Was seen below the sky

New treasures shine before my eyes

(They're bright like a burning fire)

I will enjoy the eternal sea of life

Aventus nautarum in novan terram

Argentum aurumque America

But they didn’t know

That this virgin ground

Was an unknown land that overgrows

New Eden’s found

The lost paradise

Mankind’s dawn is beginning to rise

This land is wild

Our boots were defiled

Our dreams will be reality

The native’s pain

Always in vain

Our glory was their agony

But when Columbus told the queen

All the thing he’d seen

He had to submit and be agreed

With kingdom’s greed

Старий світ пішов із голоду й хвороб

Чотирнадцять дев’яносто два приносять нову зміну, що бачити

Через океан пливе

(За темним полум'ям)

Вони дотримуються маршруту з нескінченною вірою

Далеко за межами землі

Вони досягнуть своєї мрії

Як привілей

Сонце все ще розкидає свої мрії

З вітрами моря

Завжди дме зі сходу

Три човни наважуються зіткнутися

Просто воля, віра

Який міг перетнути глибоку прірву

Щоб відкрити новий світ

Врятувати людство

Раптом радісний крик

Було чути в прогресивну ніч

Довгоочікуване видовище

Його бачили під небом

Нові скарби сяють перед моїми очами

(Вони яскраві, як палаючий вогонь)

Я буду насолоджуватися вічним морем життя

Aventus nautarum in novan terram

Argentum aurumque America

Але вони не знали

Що це цілина

Була невідома земля, що заростає

Новий Едем знайдено

Втрачений рай

Світанок людства починає сходити

Ця земля дика

Наші чоботи були осквернені

Наші мрії стануть реальністю

Тубільний біль

Завжди марно

Наша слава була їх агонією

Але коли Колумб сказав королеві

Все те, що він бачив

Він мусив підпорядкуватись і отримати згоду

З жадібністю королівства