El Monstruo del Armario - Dante

Créeme si digo que duele mirarse al espejo y no reconocerse

Créeme si digo que duele mirarlo de lejos y ver como todo se tuerce

Créeme si digo que duele dejarse el pellejo, la piel y sentir que algo muere

Créeme si tiemblo, créeme si callo

Deja que queme y que cremen mis fallos

Deja que salga la rabia que tengo guardada desde que era un niño

Deja que llore y que rompa mi mundo interior en pedazos buscando cariño

Busca un recuerdo perdido en la mente del que no recuerda el haberlo vivido

Y sólo encontrarás un reloj medio roto de tanto ir atrás para ver el olvido

Dile a mis cuatro paredes que ya no le temo al monstruo del armario

Que sólo me basta avanzar cuatro pasos para contemplar otro monstruo a diario

Y dile a mis cuatro paredes que no son tan grandes como se esperaban

Que fuera te encuentras con muchos problemas que ves como empiezan y no como

acaban

Dile a tu pecho dormido que le eche valor y que lata más fuerte

Que a veces te puede llegar a matar un suspiro en lugar de la muerte

No sé cuántas veces lo dije y no sé cuantas veces me quedan

No sé cuántas veces fingí ser un ser que por ser lo que es nunca echó todo fuera

¿Y sientes que el mundo se para y te escuchas pensar?

Lo has conseguido

Estás dialogando con tu otra mitad a la que nunca querrías haber conocido

Y sé que parece increíble que en este momento el silencio te esté torturando

Y puede que sea el castigo que nos merecemos por no saber cómo apreciarlo

No me preguntes, yo no lo entiendo

Ahora soy yo el gilipollas que reza

Soy el iluso que mira hacia el cielo pensando que tal vez ocurran proezas

Busco la excusa perfecta para sonreír cuando estoy rodeado de gente

Y no tengo el valor de asumir la verdad, en lugar de juzgar y negar lo evidente

Métete dentro, te abro la puerta

Es mi cabeza, perdona el desorden

Tú ponte cómodo mientras ves como no puedo encontrar algo que reconforte

Siéntate y tómate algo

Que yo mientras perderé el norte, sabiendo que viendo la vida pasar encontré mi

lugar pero nunca un soporte

Javi sé fuerte, hoy no está Dante

Hoy estás tú contra todos tus peros

Sabes que siempre has podido escapar contra todo pronóstico (Por los pelos)

¿Recuerdas que un día juraste que algún día serías imborrable para el mundo

entero?

Y el paso del tiempo te ayudado a ver que lo poco imborrable que existe es el

miedo

Miedo a caer, miedo a perder

Miedo a avanzar para retroceder

Miedo a sentirte valiente, actuar en caliente y volver a cagarla otra vez

Miedo a olvidarte de cómo cuidarte, de ya no sentirte, de verte y dejarte

bajarte del tren que lograste coger por pensar que ese tren no iba a ninguna

parte

Y sé que divierte verme vertiéndome

Siento ese miedo y tu seguirás riéndote

Viéndome, haciendo que sienta que mi escape siempre se aleja y tú sigas

jodiéndome

Haciendo mi vida imposible, haciendo lo posible por hacerme daño

Logrando que tire al vacío el esfuerzo sin brío de 24 años

Sé que esto no es vida y que la vida se me va

Si sigo esperando por algo que no vendrá

Si me quedo quieto será imposible avanzar

Sé que hay que aflojar la cuerda que tengo detrás

Sé que hay que vivir y esta es la vida que te dan

Si malgastas esta, no tendrás ninguna más

Nunca tengas miedo y si no sabes donde estás

Tú tan sólo corre y nunca mires hacia atrás

Deja que salga la rabia que tengo guardada desde que era un niño

Dile a mis cuatro paredes que ya no le temo al monstruo del armario

¿Sientes que el tiempo se para y te escuchas pensar?

Lo has conseguido

Dile a tu pecho dormido que le eche valor y que lata más

Dile a mis cuatro paredes que no son tan grandes como se esperaban

No tengo el valor de asumir la verdad en lugar de juzgar y negar lo evidente

Dile al monstruo del armario que ya me he cansado de escuchar sus mierdas

Que ya tengo claro quien es mi enemigo y también tengo claro que se detenerme

Повірте мені, коли я кажу, що боляче дивитися в дзеркало і не впізнати себе

Повірте мені, коли я кажу, що боляче дивитися на це здалеку і бачити, як усе йде не так

Повір мені, коли я кажу, що боляче покидати свою шкіру, свою шкіру і відчувати, що щось вмирає

Повір мені, якщо я тремчу, повір мені, якщо я замовкну

Нехай горить і кремує мої вади

Випустіть лють, яку я зберігав з дитинства

Дозволь мені плакати і рвати свій внутрішній світ на шматки, шукаючи кохання

Шукайте втрачену пам'ять у свідомості того, хто не пам'ятає, що прожив її

І ви знайдете лише напіврозбитий годинник від того, щоб повернутися так багато назад, щоб побачити забуття

Скажи моїм чотирьом стінам, що я більше не боюся монстра в шафі

Що мені потрібно всього чотири кроки, щоб щодня бачити чергового монстра

І скажи моїм чотирьом стінам, що вони не такі великі, як вони очікували

Що зовні ви опинитеся з багатьма проблемами, які ви бачите, як вони починаються, а не як

вони закінчили

Скажи своїм сплячим грудям заспокоїтися і битися сильніше

Що іноді зітхання може вбити замість смерті

Я не знаю, скільки разів я це сказав і не знаю, скільки разів у мене залишилося

Я не знаю, скільки разів я прикидався істотою, яка за те, що вона є, ніколи не викидала все

І ти відчуваєш, що світ зупиняється, і ти чуєш, як думаєш?

Ви отримали це

Ви ведете діалог зі своєю другою половинкою, з яким ви б ніколи не хотіли зустрітися

І я знаю, що здається неймовірним, що в цей момент тиша мучить вас

І це може бути покарання, яке ми заслуговуємо за те, що не вміємо його цінувати

Не питай мене, я не розумію

Тепер я мудак, який молиться

Я той оманливий, хто дивиться в небо, думаючи, що, можливо, подвиги відбудуться

Я знаходжу ідеальний привід посміхатися, коли мене оточують люди

І в мене не вистачає сміливості припускати істину, замість того, щоб судити й заперечувати очевидне

Заходь всередину, я відкрию тобі двері

Це моя голова, вибачте за безлад

Ти влаштовуйся зручно, а бачиш, як я не можу знайти те, що б втішало

сядьте і випийте

Що поки я втрачу північ, знаючи, що спостерігаючи за життям, я знайшов своє

місце, але ніколи не опора

Хаві, будь сильний, Данте сьогодні немає

Сьогодні ви проти всіх своїх але

Ви знаєте, що завжди вміли втекти, незважаючи на всі шанси (Вузько)

Чи пам’ятаєш ти, що одного дня ти поклявся, що одного дня будеш незгладимий для всього світу

ціле?

І плин часу допоміг вам побачити, що існує маленька незгладима річ

страх

Страх впасти, страх втратити

Страх йти вперед, щоб повернутися назад

Страх відчути себе хоробрим, діяти гарячим і знову зіпсуватися

Страх забути, як піклуватися про себе, більше не відчувати себе, побачити вас і покинути

виходячи з поїзда, який вам вдалося встигнути, тому що ви думали, що поїзд нікуди не їде

частина

І я знаю, що приємно бачити, як я наливаю

Я відчуваю цей страх, і ти будеш сміятися

Спостерігаючи за мною, я відчуваю, що моя втеча завжди йде, а ти йдеш за нею

ебать мене

Роблячи моє життя неможливим, роблю все можливе, щоб заподіяти мені біль

Змусити його відкинути 24 роки без зусиль

Я знаю, що це не життя і що життя покидає мене

Якщо я продовжую чекати чогось, що не прийде

Якщо я залишуся на місці, рухатися вперед буде неможливо

Я знаю, що мені потрібно послабити мотузку, яка в мене за спиною

Я знаю, що ти повинен жити, і це життя, яке вони тобі дають

Якщо ви витратите цей, у вас більше не буде

Ніколи не бійся, і якщо ти не знаєш, де ти

Ти просто біжиш і ніколи не оглядаєшся

Випустіть лють, яку я зберігав з дитинства

Скажи моїм чотирьом стінам, що я більше не боюся монстра в шафі

Чи відчуваєте ви, що час зупиняється, і ви чуєте, як думаєте?

Ви отримали це

Скажи своїй сплячій скрині набратися сміливості і битися більше

Скажіть моїм чотирьом стінам, що вони не такі великі, як очікувалося

У мене не вистачає сміливості припускати істину замість того, щоб судити й заперечувати очевидне

Скажи монстру шафи, що я втомився слухати його лайно

Я вже зрозумів, хто мій ворог, а також я знаю, як себе зупинити