Bajo Presión - Dante

Llevo mucho andado, y sé que aún me queda más trecho

Pero es complicado hacerlo cuando estás maltrecho

Ya se ha desbordado lo que guardaba en el pecho

Y por más que lo he gritado, no he quedado satisfecho

Cientos de tropiezos que no han sido por capricho

Siendo los comienzos de algo que ahora ya es un hecho

Siento como el tiempo me ha ido empujando hacia el nicho

Y no lo ha conseguido por los huevos que le echo

Ayer ya toqué fondo, ahora no tengo techo

No van a detenerme si he volado ya, lo dicho

Ya espanté a fantasmas que esperaban al acecho

Cosechando con guadañas la hazaña de un susodicho

Sé que esta es la mía y con paciencia lo aprovecho

Ya escribí mil temas sin conciencia y por despecho

Y eso no ha llevado a nada, y ya he llorado mucho

Y aprendí, que por quien no da por mí, yo ya no lucho

¿Cuántas veces he mirado roto mi reloj?

¿Cuántas veces he extrañado aquello que voló?

¿Cuántas veces he sangrado por el mismo error?

¿Cuántas veces me he creído que no habría dolor?

¿Cuántas veces he callado a gritos mi temor?

¿Cuántas veces he querido dejar de ser yo?

¿Cuántas veces he dormido junto a mi rencor?

Yo no sé seguir viviendo bajo presión

Pasan las horas y el tiempo va lento, espera un momento, suena violento

Pero no pienso callar toda la puta mierda que llevo por dentro

No me detengo ni a contra viento, voy contra todo y me encuentro contento

Este es mi puesto, yo lo demuestro

Voy a gritarlo aunque falte el aliento

¿Quién te ha visto y quién te ve?

Me dicen los que me conocen

Si has estado en malas, te quedas, si no, fuera entonces

Yo no necesito falsos hombros a mi lado

Si al final resultan ser un «hasta luego» camuflado

Aprendí a base de palos, si me fallas, es tu culpa

Si me fallas otra más, no volverás a verme nunca

¿Normalmente te sale?

Conmigo no, no te confundas

Si la cagas una vez, yo no permito una segunda

He llorado demasiado por gente que fue mentira

Que te abrazan cuando ríes, y cuando estás mal se giran

Cuando les necesité, no se presentó ninguno

Les pedí que me salvaran, y les ví salvar su culo

¿Cuántas veces he mirado roto mi reloj?

¿Cuántas veces he extrañado aquello que voló?

¿Cuántas veces he sangrado por el mismo error?

¿Cuántas veces me he creído que no habría dolor?

¿Cuántas veces he callado a gritos mi temor?

¿Cuántas veces he querido dejar de ser yo?

¿Cuántas veces he dormido junto a mi rencor?

Yo no sé seguir viviendo bajo presión

¿Cuántas veces he mirado roto mi reloj?

¿Cuán-cuán-cuán?

¿Cuántas veces he sangrado por el mismo error?

Que no habría dolor ¿Cuán-cuán-cuán?

¿Cuántas veces he querido dejar de ser yo?

¿Cuán-cuán-cuán?

Yo no sé seguir viviendo bajo presión

¿Cuántas veces he mirado roto mi reloj?

¿Cuántas veces he extrañado aquello que voló?

¿Cuántas veces he sangrado por el mismo error?

¿Cuántas veces me he creído que no habría dolor?

¿Cuántas veces he callado a gritos mi temor?

¿Cuántas veces he querido dejar de ser yo?

¿Cuántas veces he dormido junto a mi rencor?

Yo no sé seguir viviendo bajo presión

Я пройшов довгий шлях і знаю, що мені ще потрібно пройти

Але це важко зробити, коли тебе б’ють

Те, що я тримав у грудях, уже переповнилося

І скільки я це не кричав, я не був задоволений

Сотні спотикань, які не були випадковими

Бути початком чогось, що зараз є фактом

Я відчуваю, що час підштовхує мене до ніші

І він цього не досяг через яйця, які я в нього кидаю

Вчора я вже досяг дна, тепер у мене немає стелі

Мене не зупинять, якщо я вже прилетів, я це сказав

Я вже відлякав привидів, які чекали на ходу

Збирання врожаю косами подвиг вищезгаданого

Я знаю, що це моє, і з терпінням користуюся цим

Я вже тисячу тем написав без совісті і назло

І це ні до чого не призвело, а я вже дуже плакала

І я дізнався, що за тих, хто за мене не дає, я більше не воюю

Скільки разів я дивився на свій зламаний годинник?

Скільки разів я пропустив те, що летіло?

Скільки разів я стікав кров’ю за ту саму помилку?

Скільки разів я вірив, що болю не буде?

Скільки разів я викрикував свій страх?

Скільки разів я хотів перестати бути собою?

Скільки разів я спав поруч зі своєю злобою?

Я не знаю, як далі жити під тиском

Минають години, час йде повільно, зачекайте хвилинку, звучить жорстоко

Але я не збираюся заткнутися з усіма лайно, що в мене всередині

Я не зупиняюся навіть проти вітру, іду проти всього і я щасливий

Це моя позиція, я її показую

Я буду кричати це, навіть якщо мені не вистачає повітря

Хто бачив і хто бачить вас?

Кажуть мені ті, хто мене знає

Якщо тобі було погано, ти залишайся, якщо ні, то подалі

Мені не потрібні накладні плечі поруч

Якщо в кінцевому підсумку вони виявляться замаскованими «побачимось».

Я навчився важким шляхом, якщо ти мене підведеш, це твоя вина

Якщо ти підведеш мене ще раз, то більше ніколи мене не побачиш

Ви зазвичай отримуєте?

Не зі мною, не плутайте

Якщо ви обдурите один раз, я не дозволяю ні секунди

Я занадто багато плакав щодо людей, які були брехні

Що вони обіймають тебе, коли ти смієшся, а коли тобі погано, вони повертаються

Коли вони мені були потрібні, ніхто не з’являвся

Я попросив їх врятувати мене, і я бачив, як вони рятували свою дупу

Скільки разів я дивився на свій зламаний годинник?

Скільки разів я пропустив те, що летіло?

Скільки разів я стікав кров’ю за ту саму помилку?

Скільки разів я вірив, що болю не буде?

Скільки разів я викрикував свій страх?

Скільки разів я хотів перестати бути собою?

Скільки разів я спав поруч зі своєю злобою?

Я не знаю, як далі жити під тиском

Скільки разів я дивився на свій зламаний годинник?

Як-як-як?

Скільки разів я стікав кров’ю за ту саму помилку?

Щоб не було болю Як-як-як?

Скільки разів я хотів перестати бути собою?

Як-як-як?

Я не знаю, як далі жити під тиском

Скільки разів я дивився на свій зламаний годинник?

Скільки разів я пропустив те, що летіло?

Скільки разів я стікав кров’ю за ту саму помилку?

Скільки разів я вірив, що болю не буде?

Скільки разів я викрикував свій страх?

Скільки разів я хотів перестати бути собою?

Скільки разів я спав поруч зі своєю злобою?

Я не знаю, як далі жити під тиском