Pillow Talk - Natalie Oliveri, Daniel Taylor, Robert Strauss

So we are here I sense it’s rare

Your eyes never blink I can feel your death stare

Look in my ore mentally I feel you letting me keep the score up

It’s just like you the mopped floor up

Conversation in a place that rules our fears

A whole universe is made in your single tear

No need to care I reframe from going deep

Its 4 o clock in the morning babe I’ll let you sleep

Verbal possibilities between the sheets

But what about our people here lost in the streets

For every flower that withers in the ghetto

This London winters blows I cry for every petal

I feel the burning pain of every flesh piercing metal

The single poor mother lost to her fellow

It’s like it’s Shakespeare modernised

Give me the truth so I can realise

Living up in the moment

I’m breathing here trying to own it

I’m looking for my opponent

The mirror said that I’ve got it

The proper gander of the people

The opposite of my soul

We’re not feeling like we’re equals

I can feel us losing control

I think we’re losing our soul

Think we’re losing control

I think we’re losing our soul

Think we’re losing control

I think we’re losing our soul

Think we’re losing control

I think we’re losing our soul

Think we’re losing control so

These humans beings lost in their energy

No matter how I try this complex simplicity

I had to feel the fact that you are never getting me

A convenience of a inconvenient truth

I rather write it all down and let it lose up in the booth

But tonight my date I do it all here for you

I do it all here for you

I do it all here for you

Тож ми тут, я відчуваю, що це рідко

Твої очі ніколи не моргають, я відчуваю твій мертвий погляд

Подивіться на мою руду подумки, я відчуваю, що ви дозволяєте мені підтримувати рахунок

Це так само, як ви вимита підлога

Розмова в місці, яке керує нашими страхами

Цілий всесвіт створений у твоїй єдиній сльозі

Немає потреби піклуватися, я переформулюю, щоб не заглиблюватися

Зараз 4 години ранку, дитинко, я дозволю тобі спати

Вербальні можливості між аркушами

Але як щодо наших людей, які заблукали на вулицях?

За кожну квітку, що в’яне в гетто

Цією лондонською зимою я плачу за кожною пелюсткою

Я відчуваю пекучий біль кожної плоті, що пронизує метал

Одинока бідна мати втратила свого друга

Це ніби модернізований Шекспір

Дай мені правду, щоб я міг зрозуміти

Жити в даний момент

Я дихаю тут, намагаючись володіти ним

Я шукаю свого суперника

Дзеркало сказало, що в мене є

Належний гусак людей

Протилежність моєї душі

Ми не відчуваємо себе рівними

Я відчуваю, як ми втрачаємо контроль

Я думаю, що ми втрачаємо свою душу

Подумайте, що ми втрачаємо контроль

Я думаю, що ми втрачаємо свою душу

Подумайте, що ми втрачаємо контроль

Я думаю, що ми втрачаємо свою душу

Подумайте, що ми втрачаємо контроль

Я думаю, що ми втрачаємо свою душу

Подумайте, що ми втрачаємо контроль

Ці люди втратили свою енергію

Як би я не пробував цю складну простоту

Мені довелося відчути той факт, що ти мене ніколи не дістанеш

Зручність незручної правди

Я краще запишу це все і нехай це загубиться в кабінці

Але сьогодні ввечері, моє побачення, я зроблю все тут для вас

Я роблю це все тут для вас

Я роблю це все тут для вас