A Purpose for New London - Dan Bull, The Stupendium

Gather brothers, gather sisters

Soothe your blisters by the fire

Though our bones may ache and groan

We know our spirits never tire

The temperature’s low, but our purpose is much higher

What’s behind us mustn’t blind us to divineness that transpires

Now our spires have expired, well, she rests in each of you

London’s not a place, it wasn’t left beneath our boots

And by grace, we have been blessed

With that most elegant of truth

You stand here not abandoned, but as testament and proof

For a city is its people, and its people are its heart

Stood together 'gainst the weather 'gainst the coming of the dark

Ne’er a lantern has been lit with oh so righteous a spark

When providence claimed continents, but provided us an ark

We moved north as awful forceful storms removed borders

Forced to leave the warmth behind

The daylight hours grew shorter

Unable to read at night, the people might dispute lawbooks

Ushering the death of joy, division made a new order

Brute force and discipline ensures all the citizens

Are chipping in sufficiently under threat of imprisonment

Liberty’s prohibited, retired, it’s mandatory compliance now

To keep the fire alight, we need to stamp any defiance out

We can ill afford the price of human rights

Nor pay the cost of anger

So we stifle scrutinising eyes astray with propaganda

The only way that we can pull through is under cruel rule

If a single person falls out of line, we all do

Morning gathering or evening prayer

We still battle for a season fair

We still huddle in the freezing air

For a summer that’s not even there

If that sun won’t rise on our horizon

We’ll march on to spite the skies

And find that wheel of progress so well worn

Brought us no shelter from the storm

I have heard that there are those who would defy us

Who’d choose oppression o’er ascension for the pious

Dissidents without repent are bent on questioning the dias

Twisted iron fist pariahs and their heretic messiah

Winter blizzards to infinity, so sing the hymns and litanies

Hand in and skin the sinners if you wish to skim divinity

Each shiver will deliver us deliverance in time

Burn the innocents for penitence if we preempt the crime

I’m protector of the truth, great erector of the new faith

Defectors and objectors can expect a second doomsday

Unquestioning our destiny, relentless we pursue fate

Alone, I have been chosen to be spoken through by true grace

Frozen omens say we should invoke another crusade

We rush to crush dissent from those who claim we must repent

How could a benevolent god subject us to such events?

Against the elements, precious seconds each of us has spent

Completing public penance could have

Been invested putting up the tents

Pragmatism’s borne of pessimism

Not a full blown pestilence infecting

Desperate residents with false hope

Now they’ve sworn oaths and pledged commitment to a cult

No mercy will be shown or quarter given, fetch the coiled rope

And hang them by the necks until its taut

The lesson learned is certain:

No forgiveness for giving attention to those worthless sermons

No measure of faith will keep you warm or sate your appetite

So pray heed the warning or we may just have to tax your life

Morning gathering or evening prayer

We still battle for a season fair

We still huddle in the freezing air

For a summer that’s not even there

If that sun won’t rise on our horizon

We’ll march on to spite the skies

And find that wheel of progress so well worn

Brought us no shelter from the storm

Now the Book of Laws has closed, you’ve no hope to try and fight

As the people fall in line and march in time with iron might

Nonbelievers shan’t deceive us

We shall greet their cheek with grievance

In this ceaseless season

We redeem the meek with bleak obedience

Seeking each unheeding heathen

See them bleed or plead allegiance

Blessed be relief from freedom lest you feel the need for treason

Since the precept was decreed, its certainty was predetermined

Mere vermin are the people, thus they need to be subservient

They deserve paternal leadership, eternally prescriptive

Turn a leaf in the journal, weep as you read the scriptures

The Book of Laws is closed, it’s frozen shut and couldn’t thaw

But should the storm subside, it might be time to write a couple more

Збирайте братів, збирайте сестер

Заспокойте свої пухирі вогнем

Хоча наші кістки можуть боліти і стогнати

Ми знаємо, що наш дух ніколи не втомлюється

Температура низька, але наша мета набагато вища

Те, що стоїть позаду, не повинно закривати нас перед божественністю, що відбувається

Тепер наші шпилі закінчилися, ну, вона спочиває в кожному з вас

Лондон — не місце, його не залишили під нашими черевиками

І з благодаті ми отримали благословення

З цією найелегантнішою правдою

Ти стоїш тут не покинутий, а як заповіт і доказ

Бо місто – це люди, а люди – його серце

Вистояли разом «проти погоди» проти приходу темряви

Жодного ліхтаря не було запалено ой так праведною іскрою

Коли провидіння претендувало на континенти, але дало нам ковчег

Ми рухалися на північ, оскільки жахливі сильні шторми знищили кордони

Вимушені залишити тепло позаду

Світловий день ставав коротшим

Не маючи можливості читати вночі, люди можуть оскаржувати закони

Попередивши смерть радості, дивізія віддала новий порядок

Груба сила і дисципліна забезпечують усіх громадян

Достатньо під загрозою ув’язнення

Свобода заборонена, вийшла на пенсію, тепер це обов’язкове дотримання

Щоб утримати вогонь, нам потрібно придушити будь-які непокори

Ми не можемо дозволити собі ціну прав людини

Не платіть за гнів

Тож ми заглушуємо пильні очі пропагандою

Єдиний шлях, яким ми можемо пройти — це жорстоке правління

Якщо одна людина випадає з черги, ми всі

Ранкове зібрання або вечірня молитва

Ми все ще боремося за сезонний ярмарок

Ми все ще тулимося в морозному повітрі

Для літа цього навіть немає

Якщо це сонце не зійде на наш горизонт

Ми підемо далі, наперекір небу

І знайдіть, що колесо прогресу настільки зношене

Не приніс нам не прихистку від шторму

Я чув, що є ті, хто б нам кинув виклик

Хто б вибрав гноблення або сходження для благочестивих

Дисиденти, які не розкаялися, схиляються до запитання діам

Скручений залізний кулак париї та їхній єретик-месія

Зимові хуртовини до безкінечності, тож співайте гімни та ектенії

Здайте грішників і шкуру, якщо ви хочете зняти божественність

Кожна тремтіння принесе нам порятунок вчасно

Спалити невинних на покаяння, якщо ми попередимо злочин

Я захисник істини, великий воздвигник нової віри

Перебіжчиків і заперечників чекає другий судний день

Незаперечуючи свою долю, ми невпинно слідуємо за долею

Одного, я був обраний, щоб проговорила справжня благодать

Заморожені прикмети кажуть, що ми повинні викликати ще один хрестовий похід

Ми поспішаємо придушити інакомислення тих, хто стверджує, що ми повинні покаятися

Як доброзичливий бог міг піддати нас таким подіям?

Проти стихії, дорогоцінні секунди, які кожен із нас провів

Завершення публічної покути могло мати

Був вкладений у встановлення наметів

Прагматизм породжений песимізмом

Не повне зараження чумою

Відчайдушні мешканці з помилковою надією

Тепер вони присягнули й присягнули на культ

Ніякої милосердя не проявлятимуть і на чверть, принесіть мотузку

І повісьте їх за шию, поки вони не затягнуться

Вивчений урок певний:

Немає прощення за увагу до тих нікчемних проповідей

Жодна міра віри не зігріє вас і не втамовить апетит

Тож молись, прислухайтеся до попередження, або нам просто доведеться обкласти ваше життя податком

Ранкове зібрання або вечірня молитва

Ми все ще боремося за сезонний ярмарок

Ми все ще тулимося в морозному повітрі

Для літа цього навіть немає

Якщо це сонце не зійде на наш горизонт

Ми підемо далі, наперекір небу

І знайдіть, що колесо прогресу настільки зношене

Не приніс нам не прихистку від шторму

Тепер «Книгу законів» закрито, у вас немає надії спробувати боротися

Як люди стають в чергу й йдуть у такт із залізною силою

Невіруючі нас не обдурять

Ми привітаємо їхню щоку зі скаргою

У цей безперервний сезон

Ми спокутуємо лагідних похмурою послухом

Шукаючи кожного неуважного язичника

Побачте, як вони стікають кров’ю або благають на вірність

Нехай буде благословенне звільнення від свободи, щоб не відчувати потреби у зраді

Оскільки припис було декретовано, її визначеність була наперед визначена

Прості шкідники – це люди, тому їм потрібно бути підпорядкованим

Вони заслуговують батьківського керівництва, вічно приписуваного

Перегорніть лист у щоденнику, плачте, читаючи Писання

Книга законів закрита, вона заморожена і не може відтанути

Але якщо буря вщухне, можливо, настав час написати ще пару