Humains - DAMSO

Olalala, olalalala

Ouais

Vil à temps, violentant, fin méchant, président, tout un temps

Billets, pan, violettant, vol-au-vent, survolant livraison

Gilet blanc taché d’sang, caché dans casier d’adolescent

Cardigan, Louis Vuitton pour deux francs, montant d’fabrication

Prisonnier isolé réveillé par biais de chiffonnier

Salarié sous-payé, avarié, soudoyé, suicidé

Lampadaire sans lumière éclaire SDF et bandoulière

Antipode de la mort d’handicos peu glamour, visionnaire

Tatouages insensés, cafouillages de pensées tout l'été

Dénudée pour du blé, trémoussé sous l’effet de la C

Policier étranger dérangé pour c’qu’il est, peau foncée

Odyssée mystifiée, Colisée réparé, offensé (Dems)

Qui sont-ils quand ils n’ont jamais vraiment été?

Personne n’a d’jà rêvé de naître

Perdu dans le berceau, je n’ai pas cessé de naître

J’ai couru dans mon cerveau jusqu’au fond de mon être

J’ai trouvé loin d’mes vaisseaux tout c’qui faisait mon être

(yeah yeah yeah yeah yeah)

Personne n’a d’jà rêvé de naître

Perdu dans le berceau, je n’ai pas cessé de naître

J’ai couru dans mon cerveau jusqu’au fond de mon être

J’ai trouvé loin d’mes vaisseaux tout c’qui faisait mon être

(yeah yeah yeah yeah yeah)

De la gériatrie à la maternité, des félicités aux RIP

On fait tout d’avance parce qu’il n’y a pas d’replay

Tout peut s’arrêter

Les deux barres parallèles sont des carrés dans la réalité

Toujours pas niqué car toujours paniqué

Vie, mort, mensonge et vérité

Une infinité de fins ou une fin à une infinité

Déguisé en être humain pour un semblant d’humanité

Charnelles sont les générosités pour hypnotiser les gens

Pendant qu’mendiants immigrés s’mettent à copiner des clans

S’mettent à cotiser des camps où sont entassés des gens

J’crois qu’le plus intelligent s’rait d’avouer qu’on est cons

Serait d’avouer qu’on est blancs, noirs ou quel que soit le ton

Voir ce que nous laisse le temps, croire en nous mais sans le «en»

Car qui sommes nous vraiment quand on l’est pas vraiment?

Personne n’a d’jà rêvé de naître

Perdu dans le berceau, je n’ai pas cessé de naître

J’ai couru dans mon cerveau jusqu’au fond de mon être

J’ai trouvé loin d’mes vaisseaux tout c’qui faisait mon être

(yeah yeah yeah yeah yeah)

Personne n’a d’jà rêvé de naître

Perdu dans le berceau, je n’ai pas cessé de naître

J’ai couru dans mon cerveau jusqu’au fond de mon être

J’ai trouvé loin d’mes vaisseaux tout c’qui faisait mon être

(yeah yeah yeah yeah yeah)

Humain, j’suis plus trop humain mais plus que humain quand j’vois l’humain

Puis soudain, plus rien, y a plus trop d’humains, que des terriens

Sur un grand terrain, qui s’aiment, qui s’tuent, qui s’saignent pour rien,

comme un chérubin

La seule voie que je suivrai, c’est celle de mes cordes vocales

Quand on meurt, on n’fait pas appel, la vie a ses failles

Factures, courriers et rappels poussent à faire du sale

Ils ne se veulent pas du bien, l’humain s’fait du mal

Pour être ensemble, devons-nous vivre séparément?

J’crois que dans l’ensemble, c’est plus facile quand on se ment

Y a des gens comme moi qui n’savent plus trop ce qu’ils sont

Qui s’posent la question: «Mais qui suis-je vraiment quand j’le suis plus

vraiment ?»

Personne n’a d’jà rêvé de naître

Perdu dans le berceau, je n’ai pas cessé de naître

J’ai couru dans mon cerveau jusqu’au fond de mon être

J’ai trouvé loin d’mes vaisseaux tout c’qui faisait mon être

(yeah yeah yeah yeah yeah)

Personne n’a d’jà rêvé de naître

Perdu dans le berceau, je n’ai pas cessé de naître

J’ai couru dans mon cerveau jusqu’au fond de mon être

J’ai trouvé loin d’mes vaisseaux tout c’qui faisait mon être

(yeah yeah yeah yeah yeah)

Yeah yeah

Yeah yeah yeah yeah yeah yeah yeah

Yeah yeah yeah yeah yeah yeah yeah

Dems

Олалала, олалалала

Ага

Підлий у часі, насильницький, злий кінець, президент, весь час

Заготовки, каструля, фіолетант, воль-ау-вент, переліт над доставкою

Закривавлений білий жилет, захований у шафці підлітка

Кардиган, Louis Vuitton за два франки, виробнича сума

Ізольований в'язень прокинувся через ганчір'я

Працівник недооплачував, постраждав, підкупив, покінчив життя самогубством

Торшер без світла освітлює SDF і плечовий ремінь

Антипод смерті негламурних інвалідів, далекоглядних

Божевільні татуювання, наплутані думки все літо

Очищені для пшениці, качайте під C

Іноземного міліціонера турбує, який він, смаглява шкіра

Містифікована Одіссея, Відремонтований Колізей, Ображений (Демс)

Хто вони, коли насправді ніколи не були?

Ніхто ніколи не мріяв народитися

Загублений у ліжечку, я не перестав народжуватися

Я побіг у своєму мозку до глибини своєї істоти

Я знайшов далеко від своїх кораблів усе, що створювало моє буття

(так, так, так, так, так)

Ніхто ніколи не мріяв народитися

Загублений у ліжечку, я не перестав народжуватися

Я побіг у своєму мозку до глибини своєї істоти

Я знайшов далеко від своїх кораблів усе, що створювало моє буття

(так, так, так, так, так)

Від геріатрії до материнства, від блаженства до RIP

Ми все робимо наперед, тому що повторів немає

Все може закінчитися

Дві паралельні смуги насправді є квадратами

Все ще не трахався, тому що все ще панікував

Життя, смерть, брехня і правда

Нескінченність кінців або кінець до нескінченності

Переодягнений під людину для схожості на людяність

Плотські - це щедроти для гіпнотизації людей

Тоді як жебраки-іммігранти починають дружити з кланами

Почніть робити свій внесок у табори, де люди переповнені

Я думаю, що найрозумніше було б визнати, що ми дурні

Було б зізнатися, що ми білі, чорні чи будь-якого іншого тону

Подивіться, що покидає час, повірте в нас, але без «всередині»

Бо хто ми є насправді, коли насправді не є?

Ніхто ніколи не мріяв народитися

Загублений у ліжечку, я не перестав народжуватися

Я побіг у своєму мозку до глибини своєї істоти

Я знайшов далеко від своїх кораблів усе, що створювало моє буття

(так, так, так, так, так)

Ніхто ніколи не мріяв народитися

Загублений у ліжечку, я не перестав народжуватися

Я побіг у своєму мозку до глибини своєї істоти

Я знайшов далеко від своїх кораблів усе, що створювало моє буття

(так, так, так, так, так)

Людина, я більше не надто людина, але більше, ніж людина, коли я бачу людину

А раптом нічого, людей забагато, тільки земляни

На великому полі, які люблять один одного, які вбивають один одного, які кровоточать ні за що,

як херувим

Єдиний шлях, яким я піду, це мої голосові зв’язки

Коли ми вмираємо, ми не звертаємось, життя має свої недоліки

Рахунки-фактури, листи та нагадування призводять до брудних

Вони не значать добре один одному, люди завдають один одному боляче

Щоб бути разом, ми повинні жити окремо?

Я думаю, що в цілому легше, коли ти брешеш собі

Є люди, як я, які більше не знають, хто вони

Які задають собі питання: «А хто я насправді, коли мене більше немає

справді?"

Ніхто ніколи не мріяв народитися

Загублений у ліжечку, я не перестав народжуватися

Я побіг у своєму мозку до глибини своєї істоти

Я знайшов далеко від своїх кораблів усе, що створювало моє буття

(так, так, так, так, так)

Ніхто ніколи не мріяв народитися

Загублений у ліжечку, я не перестав народжуватися

Я побіг у своєму мозку до глибини своєї істоти

Я знайшов далеко від своїх кораблів усе, що створювало моє буття

(так, так, так, так, так)

так Так

так, так, так, так, так, так, так, так

так, так, так, так, так, так, так, так

дем