Δ. Dieu ne ment jamais - DAMSO

Pour être honnête, j’sais pas faire autrement, ma haine n’a pas su cicatriser

La musique, j’l’aimais jusqu'à c’que j’sois dedans, contrats véreux veulent me

faire signer

«Personne t’aimera comme moi» m’a dit Maman, si c’n’est le joint que j’vais

rouler

Qui m’f’ra oublier méchanceté d’ce monde?

Le diable et son fessier bien roulé

Très loin des maisons de disques mais près de mon public avisé

Très loin des ventes et des chiffres mais près de la musicalité

Regarde au-d'ssus, il n’y a plus de nuages, la pluie ne risque pas de tomber

Regarde mon cœur, il n’a plus de grillage mais personne ne risque d’y entrer

L’absence de lumière fait qu’j’suis dans le noir

On se dit frères parce qu’on fume quelques noix

La méchanceté des hommes m’attriste beaucoup

La voix des anges résonne moins qu’celle des vautours

J’les porte dans mon cœur, ils me portent l'œil, j’ai tué le game et j’ai fait

le deuil

Négro me dit qu’on est ensemble mais qu’en cas d'échec, j’s’rai tout seul

Sperme dans la bouche, elle aime le goût du risque, elle croit pas en moi mais

veut être sur la liste

J’ai qu’un seul amour, c’est la chanson, solitaire, j’n’ai pas d’besoin

d’attention

Je tire et je tue, tu meurs et c’est tout, t’avais qu'à fermer ta grande gueule

Je tire et je fume, j’m’en vais sur la Lune, loin des perquis' à Argenteuil

Esprit torturé, douleur intestinale, j’ai avalé méchanceté de l’Homme

J’l’ai digéré, j’ai pris le bien du mal, j’me sens comme Adam juste avant la

pomme

L’absence de lumière fait qu’j’suis dans le noir

On se dit frères parce qu’on fume quelques noix

La méchanceté des hommes m’attriste beaucoup

La voix des anges résonne moins qu’celle des vautours

À chaque fois qu’je sors sans prendre des sous, la vie me rappelle que je viens

de loin

Pique dans le dos tel le sombre hérisson, trahison sponso' par Louboutin

J’serre plus de meufs que de mains, le genre masculin, je m’en méfie

Trous écartés, genoux fléchis, biatch, j’connais d’jà fin du récit

Enfermé dans cellule, je désaoule, j’reprends conscience de mes soucis

Dans son vagin, je me défoule, à chaque «je t’aime», je me détruis

Pour elle, j’suis tout autre chose que Damso, elle voit en moi c’que je n’vois

plus

Métissé comme touche de piano, entre le vivre et le vécu

J’fais un malaise eucharistique, j’suis entre sucré et salé

Le diable se cache derrière l’artistique, pour milieu d’la musique,

j'étais pas prêt

Dieu ne ment jamais

Nan, Dieu ne ment jamais

Dieu ne ment jamais, yeah

Damso

SantosVie, FuentesVie, tout est Vie

Чесно кажучи, я не знаю, як по-іншому, моя ненависть так і не змогла вилікуватися

Музика, я любив її, поки не був у ній, криві контракти хочуть мене

знак

«Ніхто не буде любити тебе так, як я», — сказала мені мама, якщо це не спільне, я піду

катати

Хто змусить мене забути зло цього світу?

Диявол і його пишна попа

Дуже далекий від звукозаписних лейблів, але близький до моєї вимогливої ​​публіки

Далеко від продажів і цифр, але близько до музичності

Подивіться вгору, хмар уже немає, дощ навряд чи піде

Подивіться на моє серце, воно більше не має огорожі, але ніхто в нього не ввійде

Відсутність світла робить мене в темряві

Ми називаємо себе братами, бо куримо горіхи

Злочинство людей дуже засмучує мене

Голос ангелів лунає менше, ніж голос грифів

Я ношу їх у своєму серці, вони несуть моє око, я вбив гру, і я зробив

траур

Ніггер скажи мені, що ми разом, але якщо ми зазнаємо невдачі, я буду сам

Сперма в рот, їй подобається смак ризику, вона мені не вірить, але

хочу бути в списку

У мене тільки одна любов, це пісня, самотня, мені не потрібна

увагу

Я стріляю і вбиваю, ти вмираєш і все, тобі просто треба було закрити свій великий рот

Я стріляю і курю, я йду на Місяць, далеко від перкі в Аржантеї

Замучений розум, кишковий біль, я проковтнув злому людині

Я перетравив це, я взяв хороше з поганого, я відчуваю себе Адамом перед самим

яблуко

Відсутність світла робить мене в темряві

Ми називаємо себе братами, бо куримо горіхи

Злочинство людей дуже засмучує мене

Голос ангелів лунає менше, ніж голос грифів

Кожен раз, коли я виходжу, не беручи грошей, життя нагадує мені, що я йду

здалеку

Жало в спину, як темний їжак, зрада, спонсор Лубутена

Я більше тисну курчат, ніж руки, чоловічої статі, не вірю

Дірки нарізно, коліна зігнуті, сука, я вже знаю кінець історії

Замкнувшись у камері, я протверезію, я повертаюся до тями

У її піхву я випускаю пар, з кожним «люблю тебе» руйную себе

Для неї я щось зовсім інше від Дамсо, вона бачить у мені те, чого я не бачу

більше

Змішаний, як клавіша фортепіано, між життям і життям

У мене євхаристійне нездужання, я між солодким і солоним

Диявол ховається за художнім, для середини музики,

Я не був готовий

Бог ніколи не бреше

Ні, Бог ніколи не бреше

Бог ніколи не бреше, так

Дамсо

SantosVie, FuentesVie, все це життя