Voilà pourquoi je chante - Dalida

Et revoilà mon cœur entre deux parenthèses

Pour un bonheur fragile et que tu m’as prêté

Et que je te rendrai embelli si possible

De quelques souvenirs faciles à oublier

Quand on écrit l’amour sur du sable en vacances

Il faut savoir qu’un jour la pluie l’effacera

C’est prendre avec son âme des risques misérables

Que de croire le soleil moins vulnérable que nous

Voilà pourquoi je chante, voilà pourquoi je t’aime

Voilà pourquoi ma vie a besoin de ta vie

Dans tous les trains qui partent je t’ai laissé partir

Rien n’est jamais très grave, rien n’est jamais sérieux

Il faudrait que j’apprenne à t’aimer au présent

Il faudrait que je crois tout

Même tes silences

Et le calme insolent de tes regards d’enfant

Voilà pourquoi je chante, voilà pourquoi je t’aime

Voilà pourquoi ma vie a besoin de ta vie

La vie, la vie c’est fou, c’est doux, c’est rien

Des parfums de vanille, des jardins d’autrefois

Quand on s’arrête un peu au bord de son enfance

On croit à des façons qu’on avait oublié

Mais je garde toujours au fond de ma mémoire

L’odeur vague et tranquille d’un grand matin d'été

Voilà pourquoi je chante, voilà pourquoi je t’aime

Voilà pourquoi ma vie a besoin de ta vie

Si je me suis battue debout contre les ombres

Et cachée dans la nuit pour étouffer ma voix

Des bravos et des larmes seront ma récompense

Pour un rideau qui tombe, un autre qui se lève

Demain et dans mille ans Je recommencerai

Voilà pourquoi je chante, voilà pourquoi je t’aime

Voilà pourquoi ma vie a besoin de ta vie

De ta vie, de ta vie, de ta vie, de ta vie, de ta vie, de ta vie

А ось моє серце між двома дужками

За тендітне щастя, яке ти мені позичив

І що я зроблю тебе красивою, якщо це можливо

Деякі спогади легко забути

Коли ми пишемо кохання на піску у відпустці

Треба знати, що одного разу дощ це зітре

Це жалюгідний ризик зі своєю душею

Чим вірити сонце менш вразливе, ніж ми

Тому я співаю, тому я люблю тебе

Ось чому моє життя потребує твоє життя

У всіх потягах, що відходять, я відпускаю тебе

Нічого ніколи не буває дуже серйозного, нічого ніколи не буває серйозним

Я повинен навчитися любити тебе зараз

Треба було б вірити всьому

Навіть твоє мовчання

І нахабний спокій твоїх дитячих поглядів

Тому я співаю, тому я люблю тебе

Ось чому моє життя потребує твоє життя

Життя, життя божевільне, воно солодке, це нічого

Аромати ванілі, сади минулих років

Коли ти трошки зупинишся на краю дитинства

Ми віримо в способи, які ми забули

Але я все ще глибоко тримаю в пам’яті

Невиразний і все ще запах чудового літнього ранку

Тому я співаю, тому я люблю тебе

Ось чому моє життя потребує твоє життя

Якби я боровся, стоячи проти тіней

І сховався в ніч, щоб заглушити мій голос

Радість і сльози будуть моєю нагородою

Бо одна завіса опускається, інша піднімається

Завтра і через тисячу років я почну знову

Тому я співаю, тому я люблю тебе

Ось чому моє життя потребує твоє життя

Твого життя, свого життя, свого життя, свого життя, свого життя, свого життя