Le temps d'aimer - Dalida

Dimitri, Sonia

Viennent de dire «da»

Église barbare sur la Volga

Dans l’appartement

Pauvre et pas bien grand

Se pressent leurs amis, leurs parents

Babouchka d’Ukraine

Sous son châle de laine

A du mal à cacher sa peine

Les icônes, les bougies

Vodka, zakouski

La mère y a passé la nuit

Trinque au bonheur

Bois, n’aie pas peur

Verse des pleurs

Ce ne sont que des larmes de bonheur

Et le Tzigane jouait pour eux le temps d’aimer

Le temps de vivre, de vivre à deux et pour l'éternité

Un fol espoir d’adolescent toujours aux portes de l’enfance

Pour croire encore au temps d’aimer

Le père du marié

Un ancien de Crimée

Est debout, fier et médaillé

Un cousin de Kiev

Que le mariage blesse

Dit un poème avec tristesse

Trinque au bonheur

Bois, n’aie pas peur

Verse des pleurs

Ce ne sont que des larmes de bonheur

Alors la mariée m’a jeté son bouquet

Et dans le parfum sucré des fleurs fanées

Moi aussi je me suis mise à croire

À croire encore au temps d’aimer

Дмитро, Соня

Просто сказав "да"

Варварська церква на Волзі

У квартирі

Бідний і не дуже великий

Їх друзі, їхні батьки юрба

Бабушка з України

Під нею вовняна шаль

Насилу приховує свій біль

Ікони, свічки

Горілка, закуски

Мати там ночувала

Тост за щастя

Пий, не бійся

лити сльози

Це просто сльози щастя

А циганка грала для них час кохання

Час жити, жити разом і вічно

Шалена підліткова надія все ще біля воріт дитинства

Щоб ще вірити в час кохання

Батько нареченого

Старійшина з Криму

Стоїть, гордий і медаліст

Двоюрідний брат з Києва

Цей шлюб болить

Сказав вірш із сумом

Тост за щастя

Пий, не бійся

лити сльози

Це просто сльози щастя

Тож наречена кинула в мене свій букет

І в солодкому ароматі зів’ялих квітів

Я теж почав вірити

Знову повірити в час кохання