J'M'Appelle Amnésie - Dalida

Pourquoi me reparler de l’Italie

Ou d’avant dans une rue d’Alexandrie

Pourquoi m’appelez-vous toujours Dali

Vous devez-vous tromper cher ami

Non je ne suis pas italienne

Ni chanteuse, ni comédienne

Je vous assure je comprend rien à vos paroles

N’essayez pas de dire que je suis folle

Rappelez-vous que j’m’appelle amnésie

Amnésie est mon lieu de naissance

J’y suis née le temps d’un rêve ou d’une danse

Et c’est pour ça que je n’ai pas vieillie

Rappelez-vous que j’m’appelle Amnésie

Amnésie comme un amour d’enfance

Non je n’ai rien à regretter je pense

Ça vous fait rire mais je n’ai pas de souvenirs

Entre un aéroport et un hôtel

Vous voulez toujours savoir qu je suis

J’adore ma mémoire elle m’est infidèle

J’ai tellement voyagé dans ma vie

Non je n’connais pas Marcello, ni Luigi, ni Roberto

Je vous en prie je ne suis jamais allée à Rome

Je n’connais pas le visage de cet homme

Rappelez-vous que j’m’appelle amnésie

Amnésie est mon lieu de naissance

J’y suis née le temps d’un rêve ou d’une danse

Et c’est pour ça que je n’ai pas vieillie

Rappelez-vous que j’m’appelle Amnésie

Amnésie comme un amour d’enfance

Non je n’ai rien à regretter je pense

Ça vous fait rire mais je n’ai pas de souvenirs

«Vous parlez de ma jeunesse, de la maison ou je suis née

Vous dites des noms, des adresses, vous devez vous tromper,

Vous racontez des chagrins d’amour que je n’ai jamais eu

Et vous m’inventez des prénoms inconnus

DALIDA !

Hum !

Dalida ???

Ah non vraiment j’connais pas !»

Rappelez-vous que j’m’appelle amnésie

Amnésie est mon lieu de naissance

J’y suis née le temps d’un rêve ou d’une danse

Et c’est pour ça que je n’ai pas vieillie

Rappelez-vous que j’m’appelle Amnésie

Amnésie comme un amour d’enfance

Non je n’ai rien à regretter je pense

Ça vous fait rire mais je n’ai pas de souvenirs

Rappelez-vous que j’m’appelle…

La, la, la…

Ça vous fait rire…

La, la la…

Rappelez-vous que j’m’appelle amnésie.

Чому знову розповідати про Італію

Або раніше на вулиці Олександрії

Чому ти завжди називаєш мене Далі

Ти, мабуть, помиляєшся, дорогий друже

Ні, я не італієць

Ні співачка, ні актриса

Запевняю вас, я не розумію ваших слів

Не намагайся сказати, що я божевільний

Пам’ятай, що мене звуть амнезія

Амнезія - це моє місце народження

Я народився там для мрії чи танцю

І тому я не постаріла

Пам'ятайте, що мене звуть Амнезія

Амнезія, як кохана дитинства

Ні, мені здається про що шкодувати

Це змушує вас сміятися, але у мене немає спогадів

Між аеропортом і готелем

Ти завжди хочеш знати, хто я

Я обожнюю свою пам'ять, вона мені невірна

Я так багато подорожував у своєму житті

Ні, я не знаю ні Марчелло, ні Луїджі, ні Роберто

Будь ласка, я ніколи не був у Римі

Я не знаю обличчя цієї людини

Пам’ятай, що мене звуть амнезія

Амнезія - це моє місце народження

Я народився там для мрії чи танцю

І тому я не постаріла

Пам'ятайте, що мене звуть Амнезія

Амнезія, як кохана дитинства

Ні, мені здається про що шкодувати

Це змушує вас сміятися, але у мене немає спогадів

«Ви говорите про мою молодість, дім, де я народився

Ви кажете імена, адреси, ви, мабуть, помиляєтесь,

Ви розповідаєте про душевні болі, яких у мене ніколи не було

А ти придумуєш мені невідомі імена

ДАЛІДА!

Гам!

Даліда???

О ні, справді не знаю!»

Пам’ятай, що мене звуть амнезія

Амнезія - це моє місце народження

Я народився там для мрії чи танцю

І тому я не постаріла

Пам'ятайте, що мене звуть Амнезія

Амнезія, як кохана дитинства

Ні, мені здається про що шкодувати

Це змушує вас сміятися, але у мене немає спогадів

Пам'ятай, мене звуть...

The, the, the…

Це змушує вас сміятися…

Ла, ля ля…

Пам'ятай, мене звуть амнезія.