He Must Have Been Eighteen - Dalida

I think he must have been eighteen, he was as fragile as a dream

Strong as a man

Seeing the summer in his eyes, I left my autumns as it flies

Like grey of silence

I added make-up to my face as if to color some disgrace

I saw him smiling

Rainbows and colors of the spring, I would have given anything

To win his loving

I think he must have been eighteen, a movie star or any screen

It makes him careless

He never said a word of love, he thought that’s speaking about love

Was only worthless

And then as if a lie were new, he simply whispered «I want you

Let’s stay together»

We drifted slowly through the night, I never knew a love more right

Not since not ever

I think he must have been eighteen, it makes him vain and almost mean

He’s looking abusing

Without a word he slowly dressed, leaving me to my loneliness

My share of loosing

I could have try to make him mine, I let him go without a sign

My fake was lying

He said «I am not the kind you thought», love is for grown-ups after all

I felt like crying

I added make-up to my face as if to color some disgrace

I saw him smiling

I had forgotten in a dream that I was almost twice eighteen

Я думаю, що йому було вісімнадцять, він був крихкий, як сон

Сильний, як людина

Побачивши літо в його очах, я залишив свою осінь як вона летить

Як сіра тиша

Я додала макіяж на обличчя, наче щоб зафарбувати якусь ганьбу

Я бачила, як він посміхається

Веселки і кольори весни, я віддала б все, що завгодно

Щоб завоювати його любов

Я думаю, що йому було вісімнадцять, він був кінозіркою чи будь-яким екраном

Це робить його необережним

Він ніколи не сказав слова любові, він думав, що це говорить про любов

Був лише нікчемним

А потім, ніби брехня була новою, він просто прошепотів: «Я хочу тебе

Давай залишимось разом"

Ми повільно несли ніч, я не знав любові більш правильного

Ні з тих пір, ні ніколи

Я думаю, що йому мабуть було вісімнадцять, це робить його марним і майже злим

Він виглядає образливим

Без жодного слова він повільно одягався, залишаючи мене на самотність

Моя частка програшу

Я міг би спробувати зробити його своїм, я відпустив його без знаку

Мій фейк брехав

Він сказав: «Я не такий, як ти думав», адже любов до дорослих

Мені хотілося плакати

Я додала макіяж на обличчя, наче щоб зафарбувати якусь ганьбу

Я бачила, як він посміхається

Уві сні я забув, що мені майже двічі було вісімнадцять