Des gens qu'on aimerait connaître - Dalida

Il y a des gens qu’on aimerait connaître

Qui ont des yeux qui en disent long

Comment rentrer en communion

Quand on sait qu’ils vont disparaître

A l’angle de la première rue

A la première station venue

Comme des ombres inconnues

Qui partent comme elles sont venues

Il y a des gens qu’on aimerait connaître

A qui on veut se raconter

A qui on voudrait tout donner

Leurs yeux sont des miroirs fenêtre

Ou l’on repolis sont présent

Ou l’on se sent intelligent

Pour un petit quart d’heure peut être

Le temps de s’envoler du temps

On est amoureux d’une voix

D’un costume ou d’une expression

Elle vous rappelle une autre voix

Quelqu’un d’autre une autre saison

Voilà qu’elle nous est familier

C’est un peu comme la voix d’un frère

Et l’on s’invite à boire un verre

Sans préambule et sans manière

On voudrait bien lui dire «Bonjour»

Et qu’il vous réponde à son tour

Comment ça va, son coeur son âge

Ou es ce qu’il va pour quel voyage

«Combien de regard j’ai jeté, sans jamais en croisé un seul

Et combien de fois j’ai baissé mon visage, devant Pierre ou Paul

La plupart des gens semble hostiles, et quand on leurs parle

Ils s’animent, il suffit d’une petite étincelle»

Il y a des gens qu’on aimerait connaître

Qui nous arrive comme le hasard

Avec le coeur brodé d’espoir

Mais on reste avec ses problèmes

Je profite de cette chanson

Pour que demain à l’occasion

Si nos yeux ce croisent un matin

Vous ne passiez pas votre chemin.

Є люди, яких ми хотіли б знати

У кого є очі, які говорять багато про що

Як вступити в причастя

Коли ти знаєш, що вони зникнуть

На розі першої вул

На першій станції, яка прийде

Як невідомі тіні

Які йдуть, як прийшли

Є люди, яких ми хотіли б знати

З ким ми хочемо поговорити

Кому б ми все віддали

Їхні очі — дзеркала вікна

Де ми репліси присутні

Де ми відчуваємо себе розумними

Може, на чверть години

Час відлітати від часу

Ми закохані в голос

Про костюм чи вираз

Вона нагадує вам інший голос

Хтось інший інший сезон

Тепер вона нам знайома

Це схоже на голос брата

І ми запрошуємо один одного випити

Без преамбули і без манери

Ми хотіли б сказати йому «Привіт».

І нехай він відповість вам по черзі

Як ти, серце його віку

Куди він їде в яку подорож

«Скільки я кинув поглядів, не зустрів жодного

А скільки разів я опускав обличчя, перед Петром чи Павлом

Більшість людей здаються ворожими, і коли ви з ними розмовляєте

Вони оживають, потрібно лише трішки іскри»

Є люди, яких ми хотіли б знати

Що трапляється з нами як випадковість

З серцем, вишитим надією

Але ми залишаємося зі своїми проблемами

Я насолоджуюся цією піснею

Так що завтра при нагоді

Якщо одного ранку наші погляди зустрінуться

Ти не йшов своїм шляхом.