Abandoned Language - Dälek

Abandoned language only when i thought my masses couldn’t manage.

Wisdom gained with age is lost to page as adage.

So tragic, that average trajectory.

Incendiary thought and vast vocabulary makes none the less of savage.

A fist or full clip might be quick to split that cabbage.

This breath?

It takes tactics.

Haven’t quite mastered movements after three full decks.

What we seem to go through rarely ever makes sense.

From the scorching country fields to the heart of projects,

What we know of history’s always marred in violence.

So I, Etch my own stone into tablets.

Never felt a need to live elaborate.

Fuck them pretty niggas with their rings and silk fabrics.

Need an ear to concrete to speak correct grammatics.

Heard same beauty in my noise where the rest heard static.

I’ve had it, Trying to explain this same formula.

Perfect paranoia.

Don’t let me trust a soldier.

Thought we’d all understand now since we’re older.

They pass manilla folders and 100, 000 die.

They built the public schools with factory workers in their eyes.

Since we don’t manufacture now they don’t need men.

It’s easier to start wars than it is to feed kids.

Damn we callous.

We kept off balance.

Kept off balance as i harness raw talents

Said a million times prefer bullets to ballots

Kept off balance

Ideas are valid.

Ideas are valid.

They say i’d best whisper

Ideas are valid

They say i’d best whisper

i say i’ll keep a pen to pad and fingers on triggers.

Should i aim at own temple or several?

Can’t figure.

It’s hard to focus, perhaps our last opus.

If younger heads quote this, then it ain’t all hopeless.

I wrote this with intent to resurrect a John Carlos,

A Huey Newton, a Gueverra in the midst.

Can’t accept the struggle’s dead when there’s blood on our lips.

Positions shift but survival’s all basic.

Ain’t a fuckin' thing sacred nowadays kid.

Perhaps the racists ain’t blatant but what’s really changed?

Our peoples been trained to live in tight cage.

The only thing we feel is mad rage.

The closest thing to bring a smile to parched lips slipped silent through

arthritic grip.

A stoic life lasts instant.

A starved infant would best paint state of our conditions.

Populous with no ambition

Content to tear at flesh formed somber progression.

So where’s the lessons to digest within aggression?

These filthy blocks are all immersed in raw tension.

Meanwhile they act like poverty was our invention.

The meek inherent what and when is my question.

I read your weak history text that never mention

A solitary second of my people’s true intentions.

Astute observations kept us mentally replenished.

Resumed rituals retold tales as heretic, within my speech lies the last of my

heritage.

Hit headshots with higher average.

All caught in labyrinth, shine when i speak you can’t handle it.

Chorus:

Turn that page muthafucka cause our story’s all scripted.

600 years, ain’t a fuckin thing different.

Don’t speak to us about strength and upliftment.

The closest thing to paradise is mad distant.

Mind’s prism imprisons what light enters to ruin negative

reactions attract interest from factions that lack oral traditions

In fact speech muted like Miles' horn.

Though humble my soul’s torn

Tempted to tell more

Labeled a failure

You fail to see my core

Won’t let you just ignore

This fight’s what we live for

Fragile image ignites wrath of ancestors.

Revamped rhyme pattern gathers pulse from street wars

i seek more

perhaps life’s still atypical.

Experience has got me cynical.

Seen our best clipped at pinnacle.

Provide cyanide in form of capsule.

At times it seems my breath is just a hassle

Masked men poised to kidnap for known ransom

Ransack a stack of ill writtens

Reduced to ramble.

Why’s our inner streets left in shambles?

I know a niggas got to eat… but do we got to play sambo?

Suburban copies sloppily repeat what seen on airwaves.

Completely miss gist of dimly lit stairways.

How dare they make us trivial

Made it seem we never counted

My culture’s demise was more literal than it sounded

Theories well grounded, inevitably unearth skeletons of fellow men.

Pristine bones got bleached of their melanin

While they teach mere scraps of tinged truth

Corrupts youth

Views constrict these pupils.

The useful made fools with eyes that blur proofs.

My manner’s uncouth as they complete loop.

Kept cyclical sense of this noose.

Покинув мову лише тоді, коли думав, що мої маси не впораються.

Здобута з віком мудрість втрачається в сторінці як прислів’я.

Така трагічна, що середня траєкторія.

Запалювальна думка та величезний словниковий запас роблять все-таки дикунством.

Кулак або повна затискача могли б швидко розколоти цю капусту.

Це дихання?

Для цього потрібна тактика.

Не зовсім засвоїв рухи після трьох повних колод.

Те, через що ми здається проходимо рідко має сенс.

Від палючих заміських полів до серця проектів,

Те, що ми знаємо про історію, завжди затьмарюється насильством.

Тож я витравлю власний камінь на таблички.

Ніколи не відчував потреби жити детально.

Трахніть їх гарненьких негрів їхніми кільцями та шовковими тканинами.

Щоб говорити правильно граматику, потрібен вухо.

Чув ту саму красу в мому шумі, де інші чули статику.

У мене це було, я намагаюся пояснити цю саму формулу.

Ідеальна параноя.

Не дозволяйте мені довіряти солдату.

Я думав, що тепер ми всі зрозуміємо, оскільки ми старші.

Вони передають папки Manilla і 100 000 гинуть.

Вони будували державні школи з робітниками фабрики в їхніх очах.

Оскільки ми не виробляємо зараз, їм не потрібні чоловіки.

Легше розпочинати війни, ніж годувати дітей.

Блін, ми черстві.

Ми вийшли з рівноваги.

Не тримаю рівноваги, оскільки використовую необроблені таланти

Мільйон разів говорив, що віддає перевагу кулям, а не бюлетеням

Вивели з рівноваги

Ідеї ​​дійсні.

Ідеї ​​дійсні.

Кажуть, що краще прошепотіти

Ідеї ​​дійсні

Кажуть, що краще прошепотіти

Я кажу, що тримаю ручку на подушечці, а пальці на тригерах.

Мені цілити у власний храм чи в кілька?

Не можу зрозуміти.

Важко сфокусуватися, можливо, наш останній опус.

Якщо молоді керівники цитують це, то не все безнадійно.

Я написав це з наміром воскресити Джона Карлоса,

Х’юї Ньютон, Геверра посередині.

Не можна прийняти, що боротьба мертва, коли на наших губах є кров.

Позиції змінюються, але виживання – це все просто.

Нині це не священна річ.

Можливо, расисти не кричущі, але що насправді змінилося?

Наші народи навчені жити в тісній клітці.

Єдине, що ми відчуваємо — шалену лють.

Найближче, щоб викликати посмішку на пересохлих губах

артритний захват.

Стоїчне життя триває миттєво.

Голодна дитина найкраще намалював би стан наших умов.

Населений без амбіцій

Вміст, який розриває м’ясо, утворив похмурий прогрес.

Тож де можна засвоїти уроки агресії?

Ці брудні блоки занурені в сиру напругу.

Тим часом вони поводяться так, ніби бідність була наш винахід.

Покірність притаманна чому і коли — моє питання.

Я читав ваш слабкий текст історії, який ніколи не згадує

Окрема секунда справжніх намірів мого народу.

Проникливі спостереження тримали нас ментально наповненими.

Відновлені ритуали переказують казки як єретичні, у моїй мові лежить остання мого

спадщина.

Удари в голову з вищим середнім показником.

Все в лабіринті, сяйте, коли я говорю, ви не можете впоратися з цим.

Приспів:

Перегорніть цю сторінку muthafucka, бо наша історія написана за сценарієм.

600 років – це не так.

Не кажіть нам про силу та піднесення.

Найближче до раю — шалено далеке.

Призма розуму затримує те, що входить світло, щоб знищити негатив

реакції викликають інтерес з боку фракцій, які не мають усних традицій

Насправді мова приглушена, як ріг Майлза.

Хоч і скромна, моя душа розривається

Спокуса розповісти більше

Позначено як помилку

Ви не бачите мого ядра

Не дозволить вам просто ігнорувати

Це те, заради чого ми живемо

Тендітне зображення запалює гнів предків.

Оновлений візерунок рими збирає імпульс вуличних воєн

я шукаю більше

можливо, життя все ще нетипове.

Досвід зробив мене цинічним.

Бачив наш найкращий кліп на pinnacle.

Надайте ціанід у формі капсули.

Часом здається моє дихання просто клопоту

Чоловіки в масках готові викрасти заради відомого викупу

Перешукайте стосу поганих текстів

Зменшено до роздумів.

Чому наші внутрішні вулиці залишилися в руїнах?

Я знаю, що негри повинні їсти… але чи ми повинні грати в самбо?

Приміські копії неохайно повторюють те, що бачили в ефірі.

Повністю упущено суть тьмяно освітлених сходів.

Як вони сміють робити нас тривіальними

Здавалося, що ми ніколи не рахувалися

Зникнення моєї культури було більш буквальним, ніж здавалося

Добре обґрунтовані теорії неминуче виявляють скелети побратимів.

Незаймані кістки були відбілені від меланіну

У той час як вони викладають лише уривки з відтінком істини

Розбещує молодь

Погляди звужують цих зіниць.

Корисний здурів з очима, що розмивають докази.

Моя манера неохайна, коли вони завершують цикл.

Зберігайте циклічність цієї петлі.