Schöne Wahrheit - Curse, Chima

Schöne Wahrheit, ich such nach dir

Such im Himmel und hinter’m Meer

Zeig mir’n bisschen so’ne Richtung wohin

Schöne Wahrheit, ich brauch dich hier

Bevor ich mich im Nirgendwo verlier

Sag mir wohin, wohin, wohin, wohin muss ich sehen

Ich hör sie sagen «Curse, alles ist gut»

Ich hör mich selber sagen «alles ist gut»

Aber trotzdem ist manchmal alles nur Wut

Auf mich selbst für mangelnden Mut

So zu sein wie ich bin, statt sein wie ich kann, das ist nicht genug

Schraub Erwartungen hoch an mich, die ich weiss erreichen zu können

Doch der Weg zum Himmel führt meist durch die Hölle

Ich seh mich sterben wie Helden in alten Sagen

Bis alle sagen «der ist weg», doch ich bin nur versteckt

Innerlich zugedeckt unter Dreck

Wo gehobelt wird, da fallen Späne

Wo die Hoffnung ist, da fallen Tränen

Da wo Erwartung ist, fallen grosse Pläne

Ich rahm mir manchmal mein Bild, bevor ich es male

Ich hab den Raum, hab die Zeit und das Werk hat bereits nen Namen

Doch noch ist kein Pinselstrich auf Papier, ich seh es in mir

Doch so vage, dass es zu äussern zu wagen äusserst blockiert

Ich red kompliziert weil ich kompliziert bin und kompliziert denk

Und mich häufig als Konsequenz in meinem Kopf verrenn und verrenk

Ich hab keine Angst vor der Welt, doch ich weiss oft nicht, was mich hält

Irgendwie hab ich keine Zweifel, doch zweifel ich an mir selbst

Alle guten Vorsätze sprech ich hinaus und setz sie in Sätze

Die Ziele sind alle gross, meine Vorbereitung perfekt

Die Route gesteckt, Koffer gepackt, mein Lebwohl gesagt

Ich hab reserviert, wo ich hin will, Respekt für was ich verlass

Ich hab grüne Welle ins Blaue hinein, ich weiss ich bin frei

Doch wenn alles so klar ist:

Warum verzweifel ich dann dabei?

Ich schreib mir Dinge von der Seele, Dinge von meiner Seele

Musik ist wie Therapie für Gesunde, die sich selbst quälen

Ich weiss alles kann ich selbst wählen, wie schön paradox

Denn je mehr der Freiheit ich hab, desto schwerer wird mir mein Kopf

Wenn man sieht, dass es niemand gibt, der nur irgendwas für dich macht

Reisst es Grenzen ein, doch belegt dich zugleich mit immenser Last

Da gibt’s niemand mehr, der Verantwortung hat für das, was passiert

Und egal, auch wenn Schlechtes kommt, die Verantwortung liegt bei dir

Ich würde gern mein Schicksal erleben, in fremden Händen gelegen

Dann hätt ich Halt und ein Wesen, um Schuld auf es abzulegen

Doch bin ich halt zu belesen, mein Wissen lässt es nicht zu

Zu erlauben, den Halt im Glauben zu suchen wär Selbstbetrug

Es ist alles so doppelschneidig und wie man’s wendet, es blutet

Versuch ist Unsinn, es gibt nur die Tat, aber die versuch ich

Ich dreh mich im Kreis, mein Geist ist zu schnell für mein eigenes Wohl

Ich wär manchmal gerne kurz hohl, um mich vor mir selbst zu erholen

Ich mach Sport, ich geh in die Stille, ich sauf mich voll, ich geh fressen

Um alles zu kompensieren, was mein Hirn sonst droht zu zerheckseln

Der Meister der alten Kunst der Verdrängung, bitte Verbeugung

Und sie stehen vor dem achten Dan der Kampfkünste der Selbstverleugnung

Die Schule basiert auf Täuschung, alles easy wenn’s läuft

Und Riesenkollaps des Kartenhaus Schlosses kaum kommt Enttäuschung

Erwartung ist meine Geisel, mein Fluch und zugleich mein Segen

Der letzte Satz muss die Lösung sein, ich streich ihn deswegen

Прекрасна правда, я тебе шукаю

Шукайте в небі та за морем

Покажіть мені трохи напрямок, куди йти

Прекрасна правда, ти мені потрібен тут

Перш ніж я загубився в нікуди

Скажи де, де, де, де мені шукати

Я чую, як вони кажуть "Прокляття, все добре"

Я чую себе, що кажу "все добре"

Але іноді все це просто злість

На собі через брак мужності

Бути таким, яким я є, замість того, щоб бути таким, яким я можу, недостатньо

Встановлюю перед собою високі очікування, які я знаю, що можу досягти

Але шлях до раю зазвичай веде через пекло

Я бачу, що вмираю як герої в старих сагах

Поки всі не скажуть «він пішов», а я просто ховаюся

Покритий всередині брудом

Там, де рубають дрова, повинні падати щепи

Де надія, там і сльози

Там, де є очікування, будуються великі плани

Іноді я перед тим, як намалювати картину, обрамляю свою картину

У мене є простір, у мене є час, і робота вже має назву

Але мазка на папері ще немає, я бачу це по собі

Але настільки туманно, що наважитися висловити це надзвичайно важко

Я говорю складно, тому що я складний і думаю складно

І, як наслідок, я часто застрягаю в голові

Я не боюся світу, але часто не знаю, що мене тримає

Чомусь я не сумніваюся, але я сумніваюся в собі

Я промовляю всі хороші рішення і складаю їх у речення

Цілі великі, моя підготовка ідеальна

Встановив маршрут, зібрав валізу, попрощався

Я зарезервував, куди я йду, поважаю те, що я залишаю

У мене зелена хвиля до блакиті, я знаю, що я вільний

Але якщо все так ясно:

Тоді чому я впадаю у відчай?

Я пишу речі від своєї душі, речі від своєї душі

Музика – це як терапія для здорових людей, які мучать себе

Я знаю, що можу вибрати все сам, як це приємно

Бо чим більше я маю свободи, тим важче стає моя голова

Коли ти бачиш, що немає нікого, хто тільки щось робить для тебе

Це руйнує кордони, але в той же час ставить вас під величезний тягар

Не залишилося нікого, хто відповідав би за те, що відбувається

І незважаючи ні на що, навіть якщо трапляються погані речі, відповідальність за вами

Я хотів би бачити свою долю в чужих руках

Тоді я мав би підтримку та істоту, щоб звалити на це провину

Але я просто надто начитаний, мої знання не дозволяють

Дозволити людині шукати підтримки у вірі було б самообманом

Це все таке двостороннє, і з якого боку ви на це не подивитесь, воно кровоточить

Спробувати це нісенітниця, є лише дія, але я намагаюся

Я крутюся по колу, мій розум занадто швидкий для мого блага

Іноді мені хотілося б на мить побути пустим, щоб відновитися

Займаюся спортом, заходжу в тишу, напиваюся, їм

Щоб компенсувати все, що в іншому випадку загрожує подрібнити мій мозок

Майстер стародавнього мистецтва репресій, будь ласка, вклонися

І вони стоять перед восьмим даном бойових мистецтв самозречення

Школа заснована на обмані, все легко, коли все йде добре

І величезний обвал блокування карткового будинку навряд чи принесе розчарування

Очікування — мій заручник, моє прокляття і водночас моє благословення

Останнє речення має бути відповіддю, тому я його викреслю