Missgeburt - Crystal F

In der Schule sagen sie ich wär' 'ne Missgeburt

Dabei haben sie nur Angst vor meinem Wissensdurst

Denn ich hab offensichtlich zuviel Spaß an Anatomie

Denn ich schneid' an 'ner Kröte rum wie ein Kranker auf Speed

Während die ander’n am kotzen sind stell ich mir vor der Krötenbauch wär' von

mei’m Sitznachbarn das Doppelkinn

Oder die Luftröhre von Sarah aus der ersten Reihe

In meiner Vorstellung röchelt sie die letzten Schmerzensschreie

Um die geil zu finden muss der Fetisch noch erfunden werden

Ihr beschissener Charakter ist für mich ein Grund zum sterben

Die fette Fotze trampelt doch auf meinem Schicksal rum

Toter Vater, arme Mutter, Vorliebe zur Dichterskunst

Deshalb schlägt und bedroht sie mich

Der kleine dicke mit dem sie dann nach dem Unterricht den Boden wischt

Und mit ihrer Riesenfaust paar Knochen in der Fresse bricht

Ich habs aufgeschrieben und vergesse nicht, glaub mir

Erst kam die Wut, dann kam der Hass

Erst spannt die Haut bis sie langsam zerplatzt

Und es geht Schnitt um Schnitt

Es geht Schnitt um Schnitt, ich teile was zusamm’gehört

In der Uni sagen sie ich wär' ein Wunderkind

Dabei denken sie doch dass ich nicht ganz knusper bin

Denn ich hab offensichtlich zuviel Spaß an Anatomie

Doch das Skalpell in meiner Hand ist eine Art Therapie für mich

Sie nenn' es lernen, ich nenn’s vorbereiten

Denn ich drück' mit dem Messer aus wofür mir nicht die Worte reichen

Ich nenn' es Klingenkunst, denn das schneiden hält mich in der Spur als wäre es

mein Blindenhund

Dieses kribbeln in mir drin ist wie 'ne Folter für mich

Denn du musst geduldig sein wenn du Erfolg haben willst

Jeden Abend vor dem schlafen zähl' ich Namen auf (Sarah)

Denn ich hab' Narben auf den Narben von den Narben drauf (Sarah)

Und aus den Stunden werden Tage werden Jahre drauß

Doch das Gefühl ist noch das gleiche wie damals hinter’m Gartenhaus

Ich würde gern loslassen doch es lässt mich nicht

Ich habs aufgeschrieben und vergesse nicht — das weißt du doch

Erst kam die Wut, dann kam der Hass

Erst spannt die Haut bis sie langsam zerplatzt

Und es geht Schnitt um Schnitt

Es geht Schnitt um Schnitt, ich teile was zusamm’gehört

У школі кажуть, що я виродок

Вони бояться тільки моєї жаги до знань

Тому що я, очевидно, занадто захоплююся анатомією

Бо ріжу жабу, як хворого на швидкість

Поки інші рвуть, я уявляю, що живіт жаби зник би

подвійне підборіддя мого сусіда

Або трахея Сари з першого ряду

У моїй уяві вона лунає останні крики болю

Щоб знайти їх роговими, фетиш ще не винайдено

Твій лайний характер для мене привід померти

Товста піхва топче мою долю

Померлий батько, бідна мати, пристрасть до поезії

Тому вона мене б'є і погрожує

Маленький жирний, яким вона витирає підлогу після уроків

І гігантським кулаком ламає кілька кісток на обличчі

Записав і не забуду, повірте

Спочатку прийшов гнів, потім прийшла ненависть

Спочатку шкіра розтягується, поки повільно не лопне

І ріжеться за розрізом

Розріз за вирізом, я ділюся тим, що належить разом

В університеті кажуть, що я вундеркінд

Але вони думають, що я не зовсім хрустка

Тому що я, очевидно, занадто захоплююся анатомією

Але скальпель в моїй руці – це свого роду терапія для мене

Ви називаєте це навчанням, я - підготовкою

Бо я виражаю ножем, яких слів мені не вистачає

Я називаю це мистецтвом леза, тому що різання тримає мене на шляху, як ніби це було

мій собака-поводир

Це поколювання всередині мене для мене як катування

Тому що ви повинні бути терплячими, якщо хочете бути успішними

Щовечора перед сном я рахую імена (Сара)

Тому що в мене є шрами на шрамах від шрамів на ньому (Сара)

І години назовні стають днями

Але відчуття все те саме, що було тоді за садовим будиночком

Я хотів би відпустити, але не можу

Я записав це і не забуду — ти це знаєш

Спочатку прийшов гнів, потім прийшла ненависть

Спочатку шкіра розтягується, поки повільно не лопне

І ріжеться за розрізом

Розріз за вирізом, я ділюся тим, що належить разом