A Tendency to Fall - Cryptodira

Fate is the guilt of the living… of those who survived

And yet this forever fading light of forgiveness

Falls against and makes the shadow of guilt never fade

Each individual life is an absolute origin unto itself

Each soul is as particular as it is eternal

Each is an overflowing, and a movement forward

But one which stops again, shorted by guilt

Each one decays as it is drawn into debt

The debt of capital starts again from its own ashes;

It starts again from the other’s dreams it raises and shatters

It makes a desire-object of their labor and security

History has a motor force;

its subject has a drive

The subject longs to disrupt these cycles of pain and loss

History yearns to stop the cycle of irreparable damage

A market finds the restless eye of the rentier

It is an eye which hasn’t blinked in at least a decade

It improvises its supply chains, and miracles a demand

After labor value is lost, price loses itself in inflation

The production of surplus will suffice for blind survival;

The consumption of that surplus is what will blindside it

Watching its profit-margins slowly whittle themselves down

The producers are sold down the very river consumers drown in

All it has to do is reinvest after the crisis and sell-off

It is one self-interest which forsakes an entire populace

When reproduction expands deeper with every cycle

The rentier’s attitude towards life can only be irritation

The faster circulation of its life is anxious and agitating

Rest comes for it when rest comes for all: after death

Sleep and happiness can wait until that horizon

The rentier operates with simple maxims:

If there’s no demand, cut income and employment

If there’s no supply, let the working class starve

If the people strike, divide them and go to war

The cycle: find it, profit off it, and waste it

Доля – це вина живих… тих, хто вижив

І все ж це назавжди згасаюче світло прощення

Зустрічається і змушує тінь провини ніколи не зникати

Кожне окреме життя є абсолютним походженням саме по собі

Кожна душа така ж особлива, як і вічна

Кожен — це перелив і рух вперед

Але той, який знову зупиняється, закорочений почуттям провини

Кожна з них занепадає, оскільки втягується в борги

Борг капіталу починається знову з його власного попелу;

Воно починається знову з мрій іншого, які підіймає та руйнує

Це робить бажання-об’єкт їхньої праці та безпеки

Історія має рушійну силу;

його тема має драйв

Суб’єкт прагне порушити ці цикли болю та втрат

Історія прагне зупинити цикл непоправної шкоди

Ринок знаходить неспокійне око рантьє

Це око, яке не моргало принаймні десять років

Він удосконалює свої ланцюжки поставок і дивує попит

Після втрати вартості робочої сили ціна втрачає себе через інфляцію

Виробництва надлишку вистачить для сліпого виживання;

Споживання цього надлишку – це те, що засліпить його

Спостерігаючи за тим, як повільно зменшується її прибуток

Виробників продають у тій самій річці, у якій тонуть споживачі

Все, що йому потрібно зробити це реінвестувати після кризи та розпродажу

Це один власний інтерес, який залишає все населення

Коли відтворення розширюється глибше з кожним циклом

Ставлення рантьє до життя може викликати лише роздратування

Швидша циркуляція його життя викликає тривогу та хвилювання

Відпочинок приходить за ним, коли відпочинок приходить для всіх: після смерті

Сон і щастя можуть дочекатися того обрію

Рантьє оперує простими принципами:

Якщо немає попиту, скоротіть дохід і зайнятість

Якщо немає постачання, нехай робітничий клас голодує

Якщо люди страйкують, розділіть їх і йдіть на війну

Цикл: знайдіть це, заробите на цьому та змарнуйте