Mud - Crucifix

Everything I feel is mud…

nothing hurts quite like this does…

I feel it in my bones.

My whole world’s spinning from above, and everything I am is mud.

Dirty…

filthy…

I’m shapeless…

empty…

Blood, sweat and tears fuel the hurt, mixed with a lifetime of doing dirt.

And all the dirt brings pain until the tears flood, then I wonder why I’m

standing knee deep in the mud.

Trying to believe in something with no evidence, can’t tell the right over the

wrong so I ride the fence, because in the end only a terrified fool repents.

I’m so dirty that getting clean don’t make no sense.

And since I can’t stop my world from spinning I traded my soul for guns, money,

weed and women.

The only pleasure that I get is when I’m sinning…

This heart won’t break but it keeps on bending.

Been in, been down this road before, in the back of my mind knowing everything

gets old, because when I’m gone everything I loved fades quick, but every time

I reach for the Truth I slip…

Everything I feel is mud…

nothing hurts quite like this does…

my whole world’s spinning from above, and everything I am is mud.

I can’t take this confusion no more, time to let it go.

Pull myself together and try stepping out on my own…

A child born like a paper doll, because every step out on my own ends up a

nasty fall.

I head straight down until I hit rock bottom, then hear a voice in the chaos

saying «I got him!»

Then two hands slowly pick me up, I notice holes in the wrists as

they lift me up out this mess I’ve made…

the hell I’ve been…

Then all the sudden everything’s spinning again.

I’m screaming, «God, where you at?

I thought that you loved me?

I can’t make it alone, don’t take your hand from me!»

Then everything goes

still…

the spinning don’t stop but His hand is all I feel.

Then as I pray God use me to do your will I realize I’m standing on a pottery

wheel…

Everything I am is mud in my Father’s hands above…

Mold me…

make me…

take me…

break me…

Everything I feel is mud…

nothing hurts quite like this does…

my whole world’s spinning from above, and everything I am is mud.

Усе, що я відчуваю — бруд…

ніщо так не болить, як це...

Я відчуваю це в своїх кістках.

Увесь мій світ крутиться згори, і все, що я — бруд.

Брудний…

брудний…

я безформний…

порожній…

Кров, піт і сльози підживлюють образи, змішані з цілковитим брудом.

І весь бруд приносить біль, аж сльози заливаються, тоді я дивуюся, чому я

стоячи по коліна в багнюці.

Намагаючись повірити у щось без доказів, не можна розпізнати правильне

неправильно, тому я їду на паркані, тому що врешті-решт, кається лише переляканий дурень.

Я настільки брудна, що чистити не має сенсу.

І оскільки я не можу зупинити мій світ від обертання, я проміняв душу на зброю, гроші,

бур'ян і жінки.

Єдина насолода, яку я отримую, — це коли я грішила…

Це серце не розірветься, але воно продовжує згинатися.

Був, ходив цією дорогою раніше, у глибині душі я все знаю

старіє, тому що, коли мене не буде, все, що я любив, швидко згасає, але щоразу

Я тягнусь до Істини, якій підмикаю…

Усе, що я відчуваю — бруд…

ніщо так не болить, як це...

Увесь мій світ крутиться згори, і все, що я є — бруд.

Я більше не можу терпіти цю плутанину, час відпустити її.

Зібратися і спробувати вийти самостійно…

Дитина, яка народжується, як паперова лялька, тому що кожен крок мій самостійно закінчується

неприємне падіння.

Я прямую вниз, поки не досягну дна, а потім чую голос у хаосі

кажучи: «Я його отримав!»

Потім дві руки повільно підхоплюють мене, я помічаю дірки на зап’ястях

вони витягують мене з цього безладу, який я зробив...

в біса я був...

Потім раптом все знову крутиться.

Я кричу: «Боже, де ти?

Я думав, що ти мене любиш?

Я не зможу самостійно, не відбирайте від мене свою руку!»

Тоді все йде

досі…

обертання не припиняється, але Його рука — все, що я відчуваю.

Тоді, коли я молюсь, щоб Бог використав мене для виконання твої волі, я усвідомлюю, що стою на гончарному посуді

колесо…

Усе, що я є — бруд у батькових руках…

Зліпи мене…

змусити мене…

візьми мене…

зламай мене…

Усе, що я відчуваю — бруд…

ніщо так не болить, як це...

Увесь мій світ крутиться згори, і все, що я є — бруд.