Heaven - Crucifix

You can see it in the eyes of a dying man…

It’s like there’s something there he can’t comprehend.

Call it fear or uncertainty, there’s always this lingering question about

eternity.

Can’t help but think about…

where am I going when it’s said and done?

Or is there anything after life under the sun?

So I slip away in my thoughts, I think about my rights and my wrongs and I

realize this life is just a breath.

Cuz time is shorter than I know but somewhere deep inside I just can’t wait to

go…

'll lift this veil from my eyes and I’ll fly away…

I’ve waited all of my life for this day.

When I step my dirty feet through the pearly gates, and I finally see my best

Friend face to face…

I’m in Heaven.

I start walking down the streets of gold, in a moment surrounded by everyone

I’ve ever known…

I can’t help but notice there’s a perfect smile on every face, shouts of joy

that call my name…

overwhelmed by a peace that I can’t describe.

So I slip away in my thoughts, I think about the world that I lost and I

realize the world that lays ahead…

There’s no more crying, no more pain, no more death or suffering cuz all my sin

and all my shame has finally passed away.

Ви можете побачити це в очах вмираючого...

Ніби є щось, чого він не може зрозуміти.

Назвіть це страхом чи невпевненістю

вічність.

Не можу не думати про…

куди я їду, коли все сказано і зроблено?

Або є щось після життя під сонцем?

Тому я вислизаю у своїх думах, я думаю про свої права та свої неправи, і я

усвідомте, що це життя — лише подих.

Тому що часу коротше, ніж я знаю, але десь глибоко всередині я просто не можу дочекатися, щоб

іди…

Зніму цю завісу з очей, і я полечу...

Я все життя чекала цього дня.

Коли я проступаю своїми брудними ногами крізь перламутрові ворота, і нарешті бачу краще

Друг віч-на-віч…

Я на небесах.

Я починаю ходити золотими вулицями за миттю, оточений всім

я колись знав…

Я не можу не помітити, що на кожному обличчі є ідеальна посмішка, радісні вигуки

які називають моє ім’я…

переповнений спокієм, який я не можу описати.

Тому я вислизаю у думах, думаю про світ, який втратив, і

усвідомити світ, що попереду...

Немає більше ні плачу, ні болю, ні смерті, ні страждань, бо весь мій гріх

і весь мій сором нарешті зник.