Spanish Dreamland Inquisition - Cristina Morrison

My memory is locked and you yourself shall keep the key

Away from fearful words of a sunlit girl who saw demons way too soon

For her innocence was destroyed before true love was to come her way

So she said, do not be afraid you’ll never be alone

Do I just sound like non sense to you?

I’m sure I do

Because they are «only"dreams that make no sense

But if you listen closely you will know what they are meant to be

Very high clear blue water seemed to drown me from afar

Creeping up on me fiercely flirting with my feet

I rapidly hike up to the top, look behind me and run from the rough hit

I see the pitch dark city from the mountain, it is late and I am escaping once

more but those guards take me back to my jail.

My house, where I thought once

to be the princess to her prince but there outside the truth was to unveil

before my eyes.

I saw the mushroom patch under the orange sun glaze,

the flowers swayed to sweet warm wind and the man

In front of me rapidly & disgustingly transformed into the devil himself and so

I understood who I had married once upon a time.

I understood I had to get away

for black witchcraft had reeled me in

Oh, why don’t you just sail through these troubled waters of my tempest heart

For in battle you have to encounter gods, beasts & humans but more so, yourself

So I say say say, set your compass for clearer skies ‘cause the spirit doesn’t

change

It’s only the mood

I live to live not to die and am afraid of that last short and deep breath that

will be the final one when memories shall pass too fast too soon to take me

into the journey of another dreamland wherever that one may be.

They say

surrendering is not the same as giving up.

I further ask you, do you really

live in the truth or in a lie or live like you should, do you wallow in your

own pity and play victim of a crime?

Or do you cut their heads off,

breath and move on?

M

My soul must be printed

Моя пам’ять заблокована, і ви самі будете зберігати ключ

Подалі від страшних слів висвітленої сонцем дівчини, яка занадто рано побачила демонів

Бо її невинність була знищена до того, як справжнє кохання з’явилося на її шляху

Тож вона сказала не бійся, що ти ніколи не будеш сам

Чи я здається вам безглуздим?

Я впевнений, що знаю

Тому що це «лише» мрії, які не мають сенсу

Але якщо ви уважно прислухаєтеся, ви зрозумієте, для чого вони призначені

Дуже висока чиста блакитна вода здалека, здавалося, втопила мене

Підкрадається до мене, люто фліртує моїми ногами

Я швидко піднімаюся на верхню частину, дивлюся позаду і біжу від сильного удару

Я бачу темне місто з гори, пізно, і я втікаю одного разу

більше, але ці охоронці відвезуть мене назад до в’язниці.

Мій дім, де я колись думав

бути принцесою своєму принцу, але там, за межами правди, мало відкрити

перед моїми очима.

Я бачив грибну пляму під помаранчевим сонцем,

квіти гойдалися на солодкий теплий вітер і чоловіка

Переді мною швидко й огидно перетворюється на самого диявола і так

Я зрозумів, за кого я одружився колись давним-давним.

Я розумів, що маю втекти

бо чорне чаклунство затягнуло мене

О, чому б тобі просто не проплисти цими неспокійними водами мого бурхливого серця

Бо в битві вам доведеться зіткнутися з богами, звірами та людьми, але тим більше з самим собою

Тож я кажу скажи, скажи, налаштуй компас, щоб небо було чистішим, бо дух цього не робить

змінити

Це лише настрій

Я живу, щоб жити, щоб не померти, і боюся останнього короткого та глибокого вдиху,

буде останньою, коли спогади пройдуть надто швидко, щоб забрати мене

у подорож до іншої країни мрій, де б вона не була.

Вони кажуть

здатися – це не те саме, що здатися.

Я далі запитую вас, чи справді ви

живіть правдою чи брехнею чи живіть так, як слід, чи занурюєтеся в

власний жаль і гратися жертвою злочину?

Або ти відрізаєш їм голови,

вдихнути і рухатися далі?

М

Моя душа має бути надрукована