Kingdom's End - Crisis

I’m bleeding this time for no reason at all

I just miss the feeling of losing it all

SO USED TO IT

(I am the cave of life and death and the blood

That makes the clock tick I didn’t ask for it)

Felt so hollow had to dry up and out my skin to hold my insides in

I’m SO UNCOMFORTABLE but the skin holds the decay in

Scraping the pins along the skin, release the decay within

(I am the cave of life and death

And the blood that makes the clock tick I didn’t ask for it)

DISEASE… your flesh dancing to the drum of rot.

(rhythm of disintegration)

One battle, two with death.

came and pulled me out by the breath

(doesn't make the pain of living go away. don’t want to face the world today)

DISEASE… used to fight with death several times a night

Facing that brick wall choking for my life

We got to be good friends, death and I

I’d never give in and he’d never lie… scratch till I pop up a vein

Feel the hollow walls sucking air that’ll never get anywhere

(when this chemical lung gives out I’ll be living at my body’s mercy

Until then, I’m living at someone else’s mercy)

Цього разу я стікаю кров’ю без причини

Я просто сумую за відчуттям втрати все

ТАК Звикли до цього

(Я    печера життя, смерті та крові

Це означає, що годинник цокає, я не просив цього)

Я відчував себе таким порожнистим, що мав висохнути й розтягнути шкіру, щоб утримати нутрощі

Мені НЕЗручно, але шкіра утримує розпад

Зішкрібаючи шпильками вздовж шкіри, видаліть гниття всередині

(Я    печера життя і смерті

І кров, яка змушує цокати годинник, я не просив)

ХВОРОБА... ваша плоть танцює під барабан гниття.

(ритм розпаду)

Один бій, два зі смертю.

підійшов і витягнув мене на вдих

(Біль від життя не зникає. Я не хочу зустрічатися зі світом сьогодні)

ХВОРОБА... боролася зі смертю кілька разів на ніч

Зіткнутися з цією цегляною стіною, яка задихається на все життя

Ми мусимо бути гарними друзями, смерть і я

Я б ніколи не здався, і він ніколи б не брехав... подряпався, поки у мене не вискочить вена

Відчуйте, як порожнисті стіни всмоктують повітря, яке ніколи нікуди не дінеться

(коли ця хімічна легеня виявиться, я буду жити на милість свого тіла

До того часу я живу на чужій милості)