Martyre d'un tanneur - Creatures

Prêtre: «Amenez-moi l’homme !

Qui est ce drôle?

On dit l’entendre hurler dans sa geôle

Clamant son innocence, faisant sa défense

Il fut trouvé a-t-on dit caché derrière son huis

Il cherche refuge curieusement

Se déplace en silence comme le vent

La femme Eléonore, cette triste nuit, l’a vu dehors

Elle reconnait c’est sûr la bête qui hante nos murs

Parle-nous démon affreux

Livre nous tes aveux "

Grimoald: «Je suis descendant d’un fondateur du village

Un Ancien Homme très respecté dont la famille remonte aux âges

Depuis longtemps au Cloaric je suis détesté

Prêtre: -Soupçonné

Grimoald: -À cause d’un trouble connu des gens sur mon passé

Prêtre: -Oublié "

Prêtre: «Des peaux de bêtes féroces, dans sa cahute

Trouvées dissimulées sous de la jute

C’est le mystère ancien des ombres sur les chemins

Son crime odieux commis, l’horrible loup s’enfuit

Je le vois c’est sûr, son œil rougi

Poussé à bout, le monstre rugit

Ses dires sont débiles et pleins d’incohérences

Sa défense futile, observez sa démence !

"

Grimoald: «NON !

Ces fautes expiées, j’ai même fondé un ménage

Pour moi, cette vie recommencée me rend heureux, sans pillage

Il m’arrive pour survivre de chasser

Prêtre: -Du braconnage

Grimoald: -Tous ces cuirs sont mon œuvre, pas mon secret

Prêtre: -C'est son visage "

Prêtre: «Ses nombreux crimes commis jadis

Son dos courbé mime le diable et sa malice

Un homme très bizarre, le village craint ce fou

Son âme est noire !

Vous en conviendrez tous

Par conséquent, pour tous vous protéger

Que femmes et enfants soient en sécurité

Une peine exemplaire, c’est ce que nous voulons

Pour l'éternité, claustré dans le donjon "

Grimoald: «AAAaaaaah !

Je ne veux pas finir ma vie en cage

J’ai déjà purgé 10 ans de peine, pour du commerce d’esclaves

Je n’ai pas tué Rodéric, ni aucun avant lui

Je suis parfaitement innocent, cette personne était mon ami

Je vous en supplie, ma famille a besoin de moi

Pensez à ma petite fille, elle n’a même pas trois mois

Laissez-nous tranquilles, elle ne mérite pas ça

Il est trop difficile de vivre sans son papa

Maudis sois-tu affreux prêtre

Fais de moi un martyr, tu n’es qu’un faux prophète

C’est une erreur de justice, vous devrez le reconnaitre

Même si je suis enfermé, dehors vous croiserez la bête

Prêtre: -Emmenez-le

Grimoald: -AAAaaaah lâchez-moi !

"

Ange: «Un an: désespérance

Deux ans: anorexie

Trois ans: schizophrénie

Quatre ans: nudité

Cinq ans: atrichie

Six ans: scarification

Sept ans: maladie "

7 juillet 1140, Donjon du château de la Grande Ville

Grimoald: «7 années 7 mois 7 jours entre ces 4 murs

163 pierres m’entourent et 128 fissures

Je veux voir la lumière, toucher l’herbe et courir

Humer une dernière fois l’air avant de mourir "

Ange: «Grimoald, enfin, te voilà

J’aimerais t’emmener au Créateur

Mais Grimoald, tu ne peux pas t’asseoir maintenant dans la lueur

A tes côtés, j'étais là, durant toute ta vie d’injustice

Que ton Âme erre ici-bas, et fais que ce mensonge finisse "

Fantôme: «Quelle étrange sensation de flotter ainsi

Je peux franchir les grilles, sans forcer les verrous

Je vais observer, parcourir, au secret de la nuit

Mon spectre fantomatique démasquera ce Garou

J’ai hanté chaque maison et j’ai appris

Que les soirs de pleine lune, Lothaire disparait

J’ai absout ce prêtre maudit

Il jugera le coupable, il sait la vérité "

Ange: «Viens Grimoald, tu es prêt

Laisse la lumière te pénétrer

Contemple la beauté des Cieux

Pour l'éternité tu seras heureux »

Священик: «Приведи мені чоловіка!

Хто це смішний?

Кажуть, що він кричить у в’язниці

Проголошуючи свою невинуватість, виступаючи на захист

Кажуть, що його знайшли, що ховається за своїми дверима

Він із цікавістю шукає притулку

Рухається тихо, як вітер

Тієї сумної ночі жінка Елеонора побачила його надворі

Вона точно впізнає звіра, що переслідує наші стіни

скажи нам, страшний демон

Розкажи нам своє зізнання"

Грімоальд: «Я нащадок засновника села

Дуже шанована Стародавня Людина, родина якої сягає давніх-давен

Довгий час у Клоарику мене ненавидять

Священик: - Підозрювали

Грімоальд: -Через розлад, відомий людям про моє минуле

Священик: - Забув"

Священик: «Хуває лютих звірів у своїй хатині

Знайдено заховано під джутом

Це стародавня таємниця тіней на стежках

Скоєний жахливий злочин, жахливий вовк тікає

Я бачу його точно, його червоне око

Натиснувши до межі, чудовисько реве

Його слова дурні й сповнені невідповідностей

Його захист марний, спостерігайте за його божевіллям!

"

Грімоальд: «НІ!

Ці вади виправилися, я навіть завів господарство

Для мене це перезапущене життя робить мене щасливим, без мародерства

Іноді я полюю, щоб вижити

Священик: - Браконьєрство

Грімоальд: -Всі ці шкіри - моя робота, а не моя таємниця

Священик: - Це його обличчя"

Священик: «Свої багато злочинів скоєні давно

Його вигнута спина імітує диявола і його злобу

Дуже дивна людина, село боїться цього божевільного

Його душа чорна!

Ви всі погодитеся

Тому, щоб захистити вас усіх

Нехай жінки та діти будуть у безпеці

Зразкове покарання – це те, чого ми хочемо

На вічність у темниці»

Грімоальд: «АААААААААА!

Я не хочу закінчувати своє життя в клітці

Я вже відслужив 10 років за работоргівлю

Я не вбивав Родеріка, ані будь-кого до нього

Я абсолютно невинний, ця людина була моїм другом

Будь ласка, моя родина потребує мене

Подумайте про мою дівчинку, їй ще немає і трьох місяців

Залиште нас у спокої, вона цього не заслуговує

Надто важко жити без тата

Проклятий ти жахливий священик

Зроби мене мучеником, ти просто лжепророк

Це судова помилка, ви повинні це визнати

Хоч я й замкнений, а надворі ти натрапиш на звіра

Священик: - Заберіть його

Грімоальд: -ААААААААААА відпусти мене!

"

Ангел: «Один рік: відчай

Два роки: анорексія

Три роки: шизофренія

Чотири роки: нагота

П'ять років: атріхія

Шість років: скарифікація

Сім років: хвороба»

7 липня 1140 р., Великий міський замок

Грімоальд: «7 років 7 місяців 7 днів між цими 4 стінами

Мене оточує 163 камені і 128 тріщин

Я хочу побачити світло, доторкнутися до трави і побігти

Понюхайте повітря востаннє перед смертю»

Ангел: «Грімоальд, нарешті, ось ти

Я хотів би привести вас до Творця

Але Грімоальде, ти не можеш сидіти в сяйві зараз

Поруч із тобою я був поруч усе твоє несправедливе життя

Нехай твоя Душа блукає тут, і поклади край цій брехні»

Привид: «Яке дивне відчуття пливти так

Я можу пройти через ворота, не зламавши замки

Я буду спостерігати, переглядати в таємниці ночі

Мій примарний привид розкриє цього Гару

Я переслідував кожен будинок і навчився

Що в ночі повного місяця Лотар зникає

Я простив цього проклятого священика

Він судитиме винних, він знає правду»

Ангел: «Іди, Грімоальд, ти готовий

Нехай світло проникає в тебе

Споглядай красу Неба

Віку ти будеш щасливий»