À l'orée du mal, le pacte interdit - Creatures

Alaric: «Affublé d’un titre de noblesse, je suis né promis au succès

Durant mon entière jeunesse, j’avais ce que je désirais

Inévitable baptême, inéluctable carrière militaire

Je l’avoue une vie sans peine et un avenir prospère

Mais je ne suis pas heureux, je suis le plus triste des hommes

Impossible de continuer à croire, je ne suis plus en dévotion

Car il m’est impossible de l’avoir, elle est scellée par une union

Je te maudis infâme Dieu !

Elle est de tous mes bonheurs la somme

Au secret de la forêt d’Eberulf, comme nombreux avant moi

On peut trouver des esprits disparus, des seigneurs de l’effroi

Des âmes perdues, et le Maître de tous, ici tapi

On dit qu’on peut tout lui demander, à condition d’en payer le prix

Fidèle monture alezane, guide-moi vers le champ d’ifs

Ce sera notre petit secret, personne ne doit être averti

Le Cloaric me bannirait d’avoir ranimé cette cérémonie

Il est l’heure au repère des chamanes d’accueillir mon amour maladif "

Démon: «Délié… enfin… libéré du feu des gouffres

Qui est là?

Mêlant le mercure, l’or et le soufre?

Qui, sans crainte, a versé son si précieux sang

Invoquant la chair, la trahison, le parjure infâmant?

"

Alaric: «Toi, Créature tirée des abysses infernales

C’est moi qui t’invoque, Dieu d’avarice, du mal

Je cherche l’attention d’une femme, d’une belle

Et seuls tes pouvoirs peuvent enchanter cette pucelle "

Démon: «Mh, Humain, ton vœu a été entendu

C’est ainsi, mais j’emporte une part de ton âme en gage

Je la remplace par une autre: j’ai ici une bête sauvage

Un loup il me semble

Fort bien, ton âme est recousue "

Alaric: «Non, attends !

Je ne pensais pas payer un tel prix

Je t’ai introduit dans ce monde, pourquoi cela ne te suffit?

Je sens quelque chose prendre possession de mon être

Je me mets à tes genoux Démon

Je t’en prie, ne sois pas tel traître

Démon: -Trop tard

Alaric: -Éléonore !

»

Аларік: «З дворянським титулом я народився, призначений для успіху

За всю свою молодість я мав те, що хотів

Неминуче хрещення, неминуча військова кар’єра

Зізнаюся в безболісному житті і в благополучному майбутньому

Але я не щасливий, я найсумніший із чоловіків

Не можу продовжувати вірити, я більше не в відданості

Бо це мені не можна мати, це скріплено профспілкою

Я проклинаю тебе сумнозвісний Бог!

Вона є сумою всього мого щастя

У таємниці лісу Еберульфа, як і багато хто до мене

Ми можемо знайти померлих духів, володарів жаху

Загублені душі, і тут ховається Господар усього

Кажуть, ви можете запитати у нього все, що завгодно, якщо заплатите ціну

Вірна каштанова гора, веди мене на тисове поле

Це буде наш маленький секрет, нікому не потрібно розповідати

Клоарик вигнав би мене за відновлення цієї церемонії

Настав час у лігві шаманів зустріти мою хворобливу любов"

Демон: «Незв’язаний… нарешті… звільнений від вогню

хто тут?

Змішування ртуті, золота і сірки?

Який безстрашно пролив свою дорогоцінну кров

Покликання на плоть, зраду, сумнозвісне лжесвідчення?

"

Аларік: «Ти, Істота, витягнута з пекельної безодні

Це я закликаю Тебе, Боже скупості, зла

Шукаю уваги жінки, красуні

І тільки твої сили можуть зачарувати цю дівчину»

Демон: «Мх, Людино, твоє бажання виконано

Це так, але я беру в заставу частинку твоєї душі

Замінюю на іншу: тут у мене дикий звір

Здається, вовк

Добре, твоя душа зашита»

Аларік: «Ні, зачекай!

Я не думав, що заплачу таку ціну

Я привів тебе в цей світ, чому тобі цього замало?

Я відчуваю, що щось опанує моєю істотою

Я стаю на твої коліна, Демон

Будь ласка, не будь таким зрадником

Демон: - Занадто пізно

Аларік: -Елеонора!

»