Тополь - Crazy House

Плакал тополь, надломленный бурей

Капал сок – это слёзы его

Он вставал, упираясь ветвями,

Но подняться ему нелегко…

Он годами накапливал силы:

Разрастался в ширь, в высоту

Полнотою и липкостью почек

Он встречал красоту – весну

Он дождям подставлял свои ветви

Укрывал всех от жары

А теперь, надломленный бурей

Опустил он плечи свои

Понял он, что ему не подняться

Капать сок из ран перестал…

И последний раз приподнявшись

Он свои семена разбросал

Разнесёт семена эти ветер

И укроет их мать – земля

А весной взойдут побеги

Молодые совсем тополя

Плакала тополя, надламана бурею

Капал сік - це сльози його

Він вставав, упираючись гілками,

Але піднятися йому нелегко.

Він роками накопичував сили:

Розростався в шир, у висоту

Повнотою та липкістю нирок

Він зустрічав красу – весну

Він дощем підставляв свої гілки

Укривав усіх від спеки

А тепер, надламаний бурею

Опустив він плечі свої

Зрозумів він, що йому не піднятися

Капати сік із ран перестав…

І востаннє підвівшись

Він своє насіння розкидав

Рознесе насіння ці вітер

І вкриє їхня мати – земля

А навесні зійдуть пагони

Молоді зовсім тополі