Forward - Country Joe McDonald

I’ve tinkered at my bits of rhymes

In weary, woeful, waiting times;

And doleful hours of battle-din

Ere yet they brought the wounded in;

Through vigils of the fateful nights

In lousy barns by candle-light;

And dug-outs, sagging and aflood

On stretchers stiff and bleared with blood;

By ragged grove, by ruined road

By hearths accursed where love abode

By broken altars, blackened shrines

I’ve tinkered at my bits of rhymes

I’ve solaced me with scraps of song

The desolated ways along:

Through sickly fields all shrapnel-sown

And meadows reaped by death alone;

By blazing cross and splintered spire

By headless Virgin in the mire;

By gardens gashed amid their bloom

By guttered grave, by shattered tomb;

Beside the dying and the dead

Where rocket green and rocket red

In trembling pools of poising light

With flowers of flame festoon the night

Ah me!

by what dark ways of wrong

I’ve cheered my heart with scraps of song

So here’s my sheaf of war-won verse

And some is bad, and some is worse

And if at times I curse a bit

You needn’t read that part of it;

For through it all like horror runs

The red resentment of the guns

And you yourself would mutter when

You took the things that once were men

And sped them through that zone of hate

To where the dripping surgeons wait;

And wonder too if in God’s sight

War ever, ever, can be right

Yet may it not be, crime and war

But efforts misdirected are

And if there’s good in war and crime

There may be in my bits of rhyme

My songs from out the slaughter mill:

So take or leave them as you will

Я повозився в своїх віршах

У втомлений, сумний час очікування;

І сумні години бойової галасу

Поки ще привезли поранених;

Через чування доленосних ночей

У паскудних сараях при свічках;

І землянки, провисання і затоплення

На ношах затверділи й залиті кров’ю;

По рваному гаю, по розбитій дорозі

У вогнищах проклятих, де жила любов

Біля розбитих вівтарів, почорнілих святинь

Я повозився в своїх віршах

Я потішив мене уривками пісні

Пустельні шляхи вздовж:

Через хворі поля все шрапнель посіяно

І луги, пожані самою смертю;

Через паляючий хрест і розколотий шпиль

Безголовою Дівою в болоті;

По садах, розбитих серед їхнього цвітіння

Через могилу з водостоками, за розбиту могилу;

Поряд з вмираючими і мертвими

Де ракета зелена і ракета червона

У тремтливих лужах зі світлом

Квітами полум’я вночі

Ах я!

якими темними способами неправи

Я розвеселив своє серце уривками пісні

Тож ось мій сніп віршів, виграних у війні

І деякі погані, а інші гірші

І якщо іноді я трошки проклинаю

Вам не потрібно читати цю частину;

Бо крізь це все, як жах

Червона образа зброї

А ти б сам пробурмотів коли

Ви забрали речі, які колись були чоловіками

І прогнав їх через зону ненависті

Туди, де чекають хірурги, що капають;

І також дивуйтеся, чи в очах Бога

Війна завжди, завжди може бути правильною

Але може це й не бути, злочин і війна

Але зусилля спрямовані неправильно

І якщо є добро у війні та злочинності

Можливо, у моїх частинах є рима

Мої пісні з млина забою:

Тож беріть чи залиште їх, як завгодно