Lady with the Lamp - Country Joe McDonald

I don’t mind, please don’t misunderstand —

I know the score of war.

A soldiers' life is give and give

And then they ask for more.

Walking on the picket line

Where my comrades fell,

Holding up the thin-red-line

In the shot and shell.

The lady with the lamp,

You know she understands.

The lady with the lamp,

She’s the soldiers' friend.

I don’t mind the blistering heat,

I think I can endure.

It’s freezing cold and I can’t feel my feet —

Well, that’s the hell of war.

I never thought about the big red wound

When I saw my comrades fall.

Now I’m in this cold and lonely room

Wondering if I’ll live at all.

The lady with the lamp,

You know she understands.

The lady with the lamp,

She’s the soldiers' friend.

First they use us And then they throw us away.

Only this nightingale

Knows the price that we pay,

The lady with the tramp.

Excuse me please, a cup of tea,

I’ve such a terrible thirst.

Would you please come and sit with me,

I feel it’s come to the worst.

Write my mother that I love her so,

I can’t seem to hold the pen.

Take this keep-sake and send it home,

To those I’ll never see again.

The lady with the lamp,

You know she understands.

The lady with the lamp,

She’s the soldiers' friend.

She will hold his hand,

Stay with him to the end.

You know she understands,

She’s the soldier’s friend.

Я не проти, будь ласка, не зрозумійте неправильно —

Я знаю рахунок війни.

Життя солдата — це віддавати і віддавати

А потім просять ще.

Ходьба по лінії пікету

Де впали мої товариші,

Тримаючи тонку червону лінію

У пострілі й обстрілі.

Дама з лампою,

Ви знаєте, вона розуміє.

Дама з лампою,

Вона подруга солдатів.

Я не проти спеки,

Я думаю, що можу витримати.

Мороз, і я не відчуваю ног —

Ну, це пекло війни.

Я ніколи не думав про велику червону рану

Коли я бачив, як падають мої товариші.

Тепер я в цій холодній і самотній кімнаті

Цікаво, чи буду я жити взагалі.

Дама з лампою,

Ви знаєте, вона розуміє.

Дама з лампою,

Вона подруга солдатів.

Спочатку вони використовують нас, а потім викидають.

Тільки цей соловей

знає ціну, яку ми платимо,

Дама з волоцюгою.

Вибачте, будь ласка, чашку чаю,

У мене така жахлива спрага.

Будь ласка, прийди і посидь зі мною,

Я відчуваю, що стало найгірше.

Напиши моїй мамі, що я її так люблю,

Здається, я не можу тримати ручку.

Візьміть цей подарунок і відправте його додому,

Тим, кого я більше ніколи не побачу.

Дама з лампою,

Ви знаєте, вона розуміє.

Дама з лампою,

Вона подруга солдатів.

Вона буде тримати його за руку,

Залишайтеся з ним до кінця.

Ти знаєш, вона розуміє,

Вона подруга солдата.