Solace - Counterparts

Abandonment still fresh upon the tips of our tongues

The whispers we’ve chosen to live and die in will infect deaf ears with the

discordance of deceit

Why do we scream when there is nothing left to say?

Silently acknowledging the solace in loss

I am content with throwing everything away because I lost myself when I found

you

Carry me back to your bed

My conscience is my coffin and I swear sometimes I’d rather be dead

Make sure that I still feel, I don’t care how much it hurts

I’ll always be numb on my side of the earth

In the dark I watched the light hit your skin, hoping that my eyes might never

adjust

Soft sounds save me from the confines of sleep because hearing your voice once

was never enough

I think I’ve finally identified the Difference

I think I live in both my hell and my home

I will forever be a slave to your distance

Don’t let me in

Don’t let me go

Carry me back to your bed

My conscience is my coffin and I swear sometimes I’d rather be dead

Make sure that I still feel, I don’t care how much it hurts

I’ll always be numb on my side of the earth

Don’t let me in, don’t let me go

(In this moment)

I’d rather die than live without you

I’d rather die

Залишення ще свіже на кінчиках нашої мови

Шепіт, у якому ми вибрали жити і померти заразить глухі вуха

невідповідність обману

Чому ми кричимо, коли нема чого сказати?

Мовчки визнаючи розраду у втраті

Я задоволений тим, що викинув усе, тому що загубився, коли знайшов

ви

Віднеси мене до свого ліжка

Моя совість — це моя труна, і я присягаюся, що іноді я б хотів померти

Переконайтеся, що я все ще відчуваю, що мені байдуже, наскільки це боляче

Я завжди заціпенію на своїй стороні землі

У темряві я дивився, як світло вдарило твою шкіру, сподіваючись, що мої очі ніколи

налаштувати

М’які звуки рятують мене від обмежень сну, бо я почула твій голос один раз

ніколи не вистачало

Мені здається, що я нарешті визначив різницю

Мені здається, що я живу і в своєму пеклі, і в домі

Я назавжди буду рабом твоєї відстані

Не впускайте мене

Не відпускай мене

Віднеси мене до свого ліжка

Моя совість — це моя труна, і я присягаюся, що іноді я б хотів померти

Переконайтеся, що я все ще відчуваю, що мені байдуже, наскільки це боляче

Я завжди заціпенію на своїй стороні землі

Не впускай мене, не відпускай мене

(В даний момент)

Краще померти, ніж жити без тебе

я краще помру