La città dagli occhi neri - Corde Oblique

E… occhi neri

Siamo qua

Quanta voglia di vivere c'è!

Perché so

Perché so

Che il tuo suolo mi (in)segna…

Piazze bagnate

Di suoni abbrustoliti

Primitivi e futuri

C'è una via dove

Tutto ha un sapore che sa

Di un sapere più intenso

Vecchi pastori

Raccontano ninna nanne

Intagliando sé stessi

E intanto fuori

C'è gente che insegna e non sa

Addolcire le menti

Occhi policromi

Occhi sbiancati, occhi che

Sono pieni di nulla

E resta muto

Un copione, ma è cosa a cui

Più nessuno fa caso…

Quanto conta una rima?

Quanto conta l’enfasi?

Pura e semplice movenza

Ad abbelire l’anima

Aperture libere, mensole fantastiche

Formule che saltano da un gene all’altro

Crescere è consumarsi, tramandarsi è crescere

Crescere è sottrarre materia dall’altro

Fiori che sbocciano, maschere di grazia su

Sforzi sorridenti di colonne sature

Il profumo muore, l’odore resta

Chiuso nello scrigno di ogni famiglia

A Napoli, la città dagli occhi neri

І… чорні очі

Були тут

Скільки тут волі до життя!

Тому що я знаю

Тому що я знаю

Що твоя земля позначає мене...

Мокрі квадрати

З підсмажених звуків

Примітиви і майбутнє

Є спосіб де

Усе на смак, ніби знає

Більш інтенсивного знання

Старі пастухи

Вони розповідають колискові пісні

Вирізання себе

А тим часом надворі

Є люди, які вчать і не знають

Підсолодіть розум

Поліхромні очі

Очі вибілені, очі те

Вони нічим повні

І мовчи

Сценарій, але це що робити

Більше нікого не хвилює...

Наскільки важлива рима?

Наскільки важливий акцент?

Чистий і простий рух

Щоб душу прикрасити

Вільні отвори, фантастичні полиці

Формули, які переходять від одного гена до іншого

Зростати — значить споживатися, передаватись — рости

Зростання – це віднімання матерії від іншої

Квітучі квіти, маски благодаті на

Усміхнені зусилля насичених колон

Духи вмирають, запах залишається

Закритий у скарбниці кожної родини

У Неаполі місто з чорними очима