The Bite - Comus

The wolf’s laugh eerie cracks the humid night air

The rabbit freezes the fox in his lair

The owl hoots shrilly searching the dark

The moon white flangs through the trees tall and stark

Who would emerge on a night like this

Who would loose his bonds and greet the air with a hiss

The battered Christian bow his head in despair

The crown of sharp thorns revealed 'neath his hair

His scrawny body worn thin by the trial

Stands taut and painful on the pilgrim’s last mile

A million fleshy things converge upon the spot

His eye retort the atmosphere is hot

The wolf sniffs ivory fanged he bristles up his spine

The fox smiles knowingly but dares not step out of line

Through the twisting crushing silence the broken Christian creeps

Each footstep like a thunderclap amongst the trunky deeps

No bird makes sound no creature moves to break the gripping air

And the Christian he raises his hand up to his mouth

But for a whisper he cannot dare

The Christian wakes trembling with sweat

The cell’s dark walls stony and wet

Metallic echoes as the bolts are drawn back

The doors swing inwards dull light through the crack

The jailer looks indifferent to him

A routine morning martyr’s death for him

A misty cold sad morning greets the Christian’s haggard grin

The rope is slung and the noose is tied, and Christian’s neck is thin

The block is raised he stands erect, the rope beneath his chin

They pull the block and the Christian drops

He hangs above the sin

Жахливий сміх вовка розбиває вологе нічне повітря

Кролик заморожує лисицю у своєму лігві

Сова пронизливо гуде, шукаючи темряву

Місяць білий крізь високі й суворі дерева

Хто б з’явився в таку ніч

Хто б позбавився кайданів і привітав повітря шипінням

Побитий християнин у відчаї схиляє голову

Гострий терновий вінець відкривався «під його волоссям».

Його худорляве тіло схудло від судового процесу

Стоїть туго й болісно на останній милі паломника

Мільйони м’ясистих речей сходяться на місці

Його очі відвертають, що атмосфера гаряча

Вовк нюхає ікла зі слонової кістки, він щетиниться по хребту

Лисиця свідомо посміхається, але не сміє вийти за межі

Крізь звивисту нищівну тишу повзе розбитий християнин

Кожен крок наче гуркіт грому серед великої глибини

Жодна пташка не видає звуку, і істота не рухається, щоб розірвати захоплююче повітря

А християнин він підносить руку до своїх уст

Але на шепіт він не наважується

Християнин прокидається, тремтячи від поту

Темні стіни камери кам’яні та вологі

Металеві луни, коли болти відтягуються

Двері відкриваються всередину тьмяним світлом через щілину

Тюремник виглядає до нього байдужим

Звичайна ранкова мученицька смерть для нього

Туманний холодний сумний ранок зустрічає виснажену посмішку християнина

Мотузка перекинута, петля зав’язана, а шия Крістіана тонка

Блок піднятий, він стоїть прямо, мотузка під підборіддям

Вони тягнуть блок, і християнин опускається

Він висить над гріхом