A Work in Progress - Color Theory

This is my unfinished symphony

Yes it’s a little pretentious

But humor me

Try not to laugh

I’ll fix it in a second

In the second draft

Like a promise from a lifelong friend

The process has a beginning but no clear end

This isn’t math

It’s hard enough to collect my thoughts

With all the rules of behavior

The shoulds and oughts that guide our ways

Confused like hamsters circling

In a dead-end maze

Wrapped up in cosmic uncertainty

Our actions trailing off into infinity

Like summer rays

We’re still imperfect but we’ve grown

A broken contraption

Flesh and bone

Making it up as we go along

In formless fleeting moments of magnificence

Remember nothing we are is set in stone

We’re still imperfect but we’ve grown

Homeless at heart

Everything is temporary

Chasing perfection on the road to damnation

Without a script or storyline

Forever a work in progress

Sometimes I catch myself mid-mistake and wonder

«If I twist this that way will it break?»

And then it does

Don’t ask me why I did it

I’ll say «just because»

Failure to act or participate

Is like expecting to high five the hand of fate

In latex gloves

We’re still imperfect but we’ve grown

A broken contraption

Flesh and bone

Making it up as we go along

In formless fleeting moments of magnificence

Remember nothing we are is set in stone

We’re still imperfect but we’ve grown

Homeless at heart

Everything is temporary

Chasing perfection on the road to damnation

Without a script or storyline

Forever a work in progress

Better to ask for forgiveness than permission

Better when faced with a proposition

Start with yes

There will be time to question

Time to second guess

Sometimes the mind has to disengage

Or fear will rattle the bars of your mental cage

And stage your death

Це моя незакінчена симфонія

Так, це трошки претензійно

Але смій мене

Намагайтеся не сміятися

Я виправлю за секунду

У другому чернетці

Як обіцянка від друга на все життя

Процес має початок, але не має чіткого кінця

Це не математика

Досить важко зібрати мої думки

З усіма правилами поведінки

Потреби та потреби, які керують нашим шляхом

Розгублені, як хом’яки кружляють

У тупиковому лабіринті

Окутаний космічною невизначеністю

Наші дії йдуть у нескінченність

Як літні промені

Ми все ще недосконалі, але ми виросли

Зламана штука

М'якоть і кістка

Придумуємо поки ми їдемо

У безформні швидкоплинні моменти величі

Пам’ятайте, що ми не закріплено на камені

Ми все ще недосконалі, але ми виросли

Бездомні в душі

Усе тимчасове

Гонка за досконалістю на шляху до прокляття

Без сценарію чи сюжетної лінії

Назавжди виробляється робота

Іноді я ловлю себе на середині помилки й дивуюся

«Якщо скрутити це таким чином, воно зламається?»

І тоді це відбувається

Не питайте мене, чому я це зробив

Я скажу «просто тому, що»

Неможливість діяти чи не брати участі

Це як очікувати п’ятірку руки долі

У латексних рукавичках

Ми все ще недосконалі, але ми виросли

Зламана штука

М'якоть і кістка

Придумуємо поки ми їдемо

У безформні швидкоплинні моменти величі

Пам’ятайте, що ми не закріплено на камені

Ми все ще недосконалі, але ми виросли

Бездомні в душі

Усе тимчасове

Гонка за досконалістю на шляху до прокляття

Без сценарію чи сюжетної лінії

Назавжди виробляється робота

Краще попросити вибачення, ніж дозволу

Краще, коли стикаються з пропозицією

Почніть з так

Буде час поставити запитання

Пора здогадуватися

Іноді розуму доводиться відключатися

Або страх затріщить прути вашої психічної клітки

І інсценувати свою смерть