Circles Erratica - Colin Hay

Sometimes I’m invisible, I’m nowhere to be seen

And kick like a tin can in the shape of a man

Trying so hard to break in so I can burst out

Perspectives ever changing leaving me in doubt

I’ve got a chronic disorder, I’m balanced between

The edge of a razor, trying to cut clean

I’ve got my eyes on the road, I’m trying to keep steady

I’ve got my hands on the wheel

I feel, I’m nearly ready

Hope that me who’s dreaming and that’s not me who’s screaming

Want to wake up warm in a tattered down tarn

Still for all the killing, there’s nobody winning

I want to spit it out, I want to scream and shout

Lying in the gutter, I heard someone mutter

We’ll creep in the shadows trying to get home

Like the swing in the see-saw, hard to keep steady

With some rearranging

I feel, I’m nearly ready

Sometimes I’m invisible, I’m nowhere to be seen

Kick like a tin can into a sugared man

Hope that me who’s dreaming and that’s not me who’s screaming

I want to wake up warm in a tattered down tarn

Lying in the gutter, I heard someone mutter

We’ll creep in the shadows trying to get home

I’ve got my eyes on the road, I’m trying to keep steady

I’ve got my hand, my hands on the wheel

I feel, I’m nearly ready

Іноді я невидимий, мене ніде не побачити

І бити, як консервну банку у формі людини

Я так сильно намагаюся проникнути, щоб вирватися

Погляди, які постійно змінюються, залишають мене в сумнівах

У мене хронічний розлад, я перебуваю в рівновазі

Вічко бритви, намагаючись порізати

Я дивлюся на дорогу, намагаюся не триматися рівно

Я взявся за кермо

Я відчуваю, я майже готовий

Сподіваюся, що я, хто мріє, а не я, який кричить

Хочеться прокинутися в теплі в пошарпаному пуховому терні

Тим не менш, незважаючи на всі вбивства, ніхто не виграє

Я хочу виплюнути це, я хочу кричати й кричати

Лежачи в канаві, я почув, як хтось бурмотів

Ми будемо повзати в тінь, намагаючись повернутися додому

Як гойдалки на гойдалці, яку важко втримати

З деякими перестановками

Я відчуваю, я майже готовий

Іноді я невидимий, мене ніде не побачити

Бий, як жерстяну банку, у цукорого чоловіка

Сподіваюся, що я, хто мріє, а не я, який кричить

Я хочу прокинутися теплим в потертій пуховій тарі

Лежачи в канаві, я почув, як хтось бурмотів

Ми будемо повзати в тінь, намагаючись повернутися додому

Я дивлюся на дорогу, намагаюся не триматися рівно

Я маю руку, мої руки на кермі

Я відчуваю, я майже готовий