Melankolia - Cmx

Miten vihaankaan puhetta, sanoja

Vihaankaan kirjoittamista

Kävelen vain kehää tyhjässä talossani

Ajatukset pelkkiä houreita

Toiveet kuin aamuinen seitti

Koko elämänaika tuhkaa ja sumua

Rakkaudesta ruikuttajat, halusta ulvojat

Kiertää kaupungin sydäntä vaanien verta

Omiin synkkiin linnoihinsa vallitusten taa

Pelokkaammat piilee hautomaan haamujaan

Maailmako painajainen, josta ei voi herätä

Elämäkö huokaus kahden tyhjyyden välissä

Aika kulkee, kellot laukkaa

Monta raukkaa hauta haukkaa

Ennen iltaa siis kulje siltaa

Mut varo murhamiesten kiltaa

Varo liittymästä heihin

Jotka usko eivät enää mihinkään

Tahto tuhoutua lienee eräs sielun loimilanka

Toinen vallanhalu yli piirin tunnetun

Taistelu on kahden sanan välin mittainen

Kyllä vaiko ei — kas siinä pulma

Maailmako painajainen, josta ei voi herätä

Elämäkö huokaus kahden tyhjyyden välissä

Aika kulkee, kellot laukkaa

Monta raukkaa hauta haukkaa

Ennen iltaa siis kulje siltaa

Mut varo murhamiesten kiltaa

Varo liittymästä heihin

Jotka usko eivät enää mihinkään

Aika kulkee, kellot laukkaa

Monta raukkaa hauta haukkaa

Ennen iltaa siis kulje siltaa

Mut varo murhamiesten kiltaa

Varo liittymästä heihin

Jotka usko eivät enää mihinkään

Як би я не ненавиджу мову, слова

Я ненавиджу писати

Я просто ходжу по рингу в своєму порожньому будинку

Думки просто повії

Надії, як ранковий сейтті

Довічна попіл і туман

Шепіт кохання, виє бажання

Навколо серця міста ховається кров

За пануваннями власних похмурих замків

Більш страшна брехня в виведенні своїх привидів

Кошмар, від якого ти не можеш прокинутися

Хіба життя — це зітхання між двома порожнечею

Час спливає, годинники дзвонять

Багато боягузливих могильних яструбів

Тож йдіть на міст до вечора

Але остерігайтеся гільдії вбивць

Будьте обережні, щоб не приєднатися до них

Які вже ні в що не вірять

Воля до руйнування, мабуть, є ниткою основи душі

Відоме ще одне бажання влади над районом

Битва йде між двома словами

Так чи ні - ось в чому проблема

Кошмар, від якого ти не можеш прокинутися

Хіба життя — це зітхання між двома порожнечею

Час спливає, годинники дзвонять

Багато боягузливих могильних яструбів

Тож йдіть на міст до вечора

Але остерігайтеся гільдії вбивць

Будьте обережні, щоб не приєднатися до них

Які вже ні в що не вірять

Час спливає, годинники дзвонять

Багато боягузливих могильних яструбів

Тож йдіть на міст до вечора

Але остерігайтеся гільдії вбивць

Будьте обережні, щоб не приєднатися до них

Які вже ні в що не вірять