Dear Jean (I'm Nervous) - City Boy

Dear Jean, Dear Jean

Can I appeal to your better nature?

I’m not the boy I was a week or two ago

I lost my head halfway through your lecture

I blew a fuse but how were you to know

Dear Jean

You should report this bizarre behaviour

Puff out your rosy reds, and blow me away

One little smile you could be my saviour

I’d be teacher’s pet if you asked me to stay

Dear Jean

I nearly died when I first set eyes on your fulsome fig

Even your teeth are geometry, on your lobes I linger

Each night mother Moon sees me stealing by your ro

I can hear you breathing

I close my eyes, there’s a tingle in my thigh

Are those fingers teasing

I’m nervous, he’s nervous, I’m nervous, silly me

He’s nervous, I’m nervous, he’s nervous, so tell me

Dear Jean

Dear Jean

I’m amateur, but I know you can teach me

I may be green, but I’m ready to learn

And if you want me to surrender completely

Take off your mortar board and make me a man

Dear Jean

I can’t believe, do my eyes deceive, is the door wide open?

Here I go, standing on tippy toe, happy heart full of hoping

Oh but what can I do?

I’m my own poor fool

Now my dreams come crashing

As you share all the joys with my own head-boy

In a scene full of passion

I’m nervous, he’s nervous, I’m nervous, what a fool

He’s nervous, I’m nervous, a nervous little fool

Dear Jean, Dear Jean.

…

Шановний Жан, дорогий Жан

Чи можу я звернутися до вашої кращої природи?

Я не той хлопець, яким був тиждень чи два тому

Я втратив голову на півдорозі вашої лекції

Я перегорів запобіжник, але звідки ти міг знати

Шановний Жан

Ви повинні повідомити про цю дивну поведінку

Надуйте свої рожево-червоні відтінки та вразіть мене

Одна маленька усмішка може стати моїм рятівником

Я був би улюбленцем вчителя, якби ви попросили мене залишитися

Шановний Жан

Я ледь не помер, коли вперше побачив твою розкішну фігу

Навіть твої зуби геометрія, на твоїх мочках я затримуюсь

Кожної ночі мати Місяць бачить, як я краду біля твого ро

Я чую, як ти дихаєш

Я заплющую очі, у моєму стегні поколює

Хіба ті пальці дражнять

Я нервую, він нервує, я нервую, дурний я

Він нервує, я нервую, він нервує, тож скажи мені

Шановний Жан

Шановний Жан

Я дилетант, але знаю, що ти можеш мене навчити

Я, можливо, зелений, але я готовий вчитися

І якщо ви хочете, щоб я повністю здався

Зніміть свою мінометну дошку і зробіть мене людиною

Шановний Жан

Не віриться, очі обманюють, двері навстіж?

Ось я йду, стою на кінчиках ніг, із щасливим серцем, сповненим надії

Ой, але що я можу зробити?

Я сам собі бідний дурень

Тепер мої мрії розбиваються

Як ти ділишся всіма радощами з моїм власним старшим

У сцені, сповненій пристрасті

Я нервую, він нервує, я нервую, який дурень

Він нервує, я нервую, нервовий маленький дурень

Шановний Жан, дорогий Жан.

…