Ole Diesel - Chuck Ragan

The tired winds blow

And the restless go home

And the haggard lies down to sleep

Where the hours go slow

And the beauty we know is the love

That is the key

Lay awake and breath while the fire overtakes me

Down the lonesome road.

Ole diesel, please take me home

When the curtains do close and the night becomes old

And the willing go on their way

No ones in sight so they shut down the lights

Since the bottles all have gone dry

When it rains son it pours, heaven opens it’s doors

To drop hell straight from the sky

The open road’s gone and the darkness is calm enough to take your dear life

Stay awake and breathe, and struggle to stay in the lines

Down the lonesome road.

Ole diesel, please take me home

When the curtains do close and the night becomes old

And the stragglers all find their way

No ones in sight so they shut down the lights

Since the bottles all have gone dry

Stay awake and breathe, while the fire overtakes me

Down the lonesome road.

Ole diesel she brought me home

When the tired winds blow and the restless go home

And the haggard lies down to sleep

Where the hours go slow

And the beauty we know is the love

That is the key

Дмуть втомлені вітри

А непосидючі йдуть додому

А виснажений лягає спати

Де години йдуть повільно

А краса, яку ми знаємо — це любов

Це ключ

Лежати без сну і дихати, поки вогонь охоплює мене

Вниз самотньою дорогою.

Оле Дизель, відвези мене додому

Коли штори закриваються, і ніч стає старою

А охочі йдуть в дорогу

Нікого не видно, тому вони вимкнули світло

Оскільки пляшки всі висохли

Коли дощ, сину, ллє, небо відкриває йому двері

Щоб скинути пекло прямо з неба

Відкритої дороги немає, а темрява достатньо спокійна, щоб забрати твоє дороге життя

Не спіть, дихайте і намагайтеся залишатися в чергах

Вниз самотньою дорогою.

Оле Дизель, відвези мене додому

Коли штори закриваються, і ніч стає старою

І всі відсталі знаходять свій шлях

Нікого не видно, тому вони вимкнули світло

Оскільки пляшки всі висохли

Не спий і дихай, поки вогонь наздоганяє мене

Вниз самотньою дорогою.

Оле Дизель, вона привезла мене додому

Коли дмуть втомлені вітри і непосидючі йдуть додому

А виснажений лягає спати

Де години йдуть повільно

А краса, яку ми знаємо — це любов

Це ключ