Will 'O the Wisp - Christopher Tin

Among the sighs of stirring leaves,

The cloak of evening stillness shed,

A phantom light that turns and weaves

Descends upon the path ahead.

And all my faith resides

In that distant flame.

My joy, my grief, my life

Is a spirit’s game.

With one whisper, you draw me

Into the dark of night.

And I know

That I’ve lost my passage home.

But one breath, and I’m falling

Into your light,

And I find myself alone.

Now with each dream of breaking free,

I feel it vanish like a wave.

But every tide will reach the sea,

And every sorrow find its grave.

So I can’t help but come

When you call my name.

My hope, my fears, are one

In your spirit game.

With one whisper, you draw me

Into the dark of night.

And I know

That I’ve lost my passage home.

But one breath, and I’m falling

Into your light,

And I find myself alone.

This soul of changing fire —

O, seer of whole desire,

I long to know what you know.

Into the deepest hollow

Or over the mounts to follow,

I’ll go wherever you go.

With one whisper, you draw me

Into the dark of night.

And I know

That I’ve lost my passage home.

But one breath, and I’m falling

Into your light,

And I find myself alone

Серед зітхань листя,

Плащ вечірньої тиші накинувся,

Примарне світло, яке обертається й плететься

Спускається на стежку попереду.

І вся моя віра живе

У тому далекому полум’ї.

Моя радість, моє горе, моє життя

Це духова гра.

Одним шепотом ти малюєш мене

У темряву ночі.

І я знаю

Що я втратив проїзд додому.

Але один вдих — і я падаю

У твоє світло,

І я опиняюся самотнім.

Тепер з кожною мрією вирватися на свободу,

Я відчуваю, як зникає, як хвиля.

Але кожен приплив досягне моря,

І кожне горе знайде свою могилу.

Тому я не можу не прийти

Коли ти називаєш моє ім’я.

Моя надія, мої страхи — одне ціле

У грі вашого духу.

Одним шепотом ти малюєш мене

У темряву ночі.

І я знаю

Що я втратив проїзд додому.

Але один вдих — і я падаю

У твоє світло,

І я опиняюся самотнім.

Ця душа змінного вогню —

О, провидець усього бажання,

Я хочу знати те, що знаєте ви.

У найглибшу западину

Або за кріпленнями, щоб слідувати,

Я піду куди б ти не пішов.

Одним шепотом ти малюєш мене

У темряву ночі.

І я знаю

Що я втратив проїзд додому.

Але один вдих — і я падаю

У твоє світло,

І я опиняюся самотнім