Die Nacht hat dein Gesicht - Christian Lais

Der Sommersturm peitscht um das Haus

Und ich denke an dich

Denn so wie ihn hab ich die nacht geborn

Du gingst an bord des geisterschiffs

Das meine sehnsucht barg jetzt bist du da-ungeplant

Die nacht hatt dein gesicht, der tag strahlt voller licht

Und ich, ich fühl mich unsichtbar seit ich dich sah

Ich hatte mich drauf eingestellt

Dass es für mich niemand giebt

Im leuchturm meiner einsamkeit verschanzt

Ich stellte mich am anfang blind

Als du signale gabst.

erst mit er zeit-schmolz

Das eis die nacht hatt dein gesicht

Der tag strahlt voller licht

Und ich, ich fühl mich unsinkbar

An dir lad ich mich auf, bei dir bin ich zuhaus

Und ich bin nicht mehr

Der ich war, denn du bist da

Der Sommersturm peitscht um das

Haus, und ich denke an dich

Denn eines tages nimmt der wind dich mit

Derweil genieþ ich jeden tag

Als wenn’s der letzte wär

Und für die zeit-dank ich dir

Die nacht hatt dein gesicht

Der tag strahlt voller licht

Und ich, ich fühl mich unsinkbar

Wärst du nicht da wärst du nicht da

Und steht der abschied vor der tür

Lass ich die trauer nicht rein und schaue nicht auf das

Was ich verlier.

denn das, was du gegeben hast, und das

Was von dir bleibt, zählt viel mehr, so viel mehr

Die nacht hatt dein gesicht, der tag strahlt voller licht

Und ich, ich fühl mich unsinkbar

An dir lad ich mich auf bei dir bin ich zuhaus

Und ich bin nicht mehr, der ich war, denn du warst da

Літня гроза шмагає по хаті

І я думаю про тебе

Бо як він я народила ніч

Ви сіли на корабель-привид

Щоб моя туга сховала зараз ти там-незаплановано

Ніч має твоє обличчя, день сяє, повний світла

І я почуваюся невидимою відтоді, як побачив тебе

Я був до цього готовий

Що для мене нікого немає

Закріпився в маяку моєї самотності

На початку я грав наосліп

Коли ти подавав сигнали.

тільки з ним час танув

Лід ночі мав твоє обличчя

День сповнений світла

І я, я почуваюся непотоплюваним

Я на вас навантажуюся, я з тобою вдома

А мене більше немає

Ким я був, бо ти там

Навколо кидається літня гроза

дім і я думаю про тебе

Бо одного разу вітер забере тебе

Тим часом я насолоджуюся кожним днем

Ніби останній

І за час - дякую

Ніч має твоє обличчя

День сповнений світла

І я, я почуваюся непотоплюваним

Якби тебе там не було, тебе б там не було

І це прощання біля дверей

Я не впускаю смуток і не дивлюся на це

що я втрачаю

за те, що ти дав і те

Те, що від вас залишилося, коштує набагато більше, набагато більше

Ніч має твоє обличчя, день сяє, повний світла

І я, я почуваюся непотоплюваним

Я заряджаю себе з тобою, я з тобою вдома

І я більше не те, що був, тому що ти був там