The Rivers Of Abraham - Chris De Burgh

He walked alone up the rocky road,

To find the place, to read the stone,

And bring the word back, from the top of the mountain,

Where it would be;

The lightning struck, and the thunder roared,

As he lifted it up,

In the name of the lord,

And many waited for the new revelation,

They are ready to go, theyre going home;

And the rivers of abraham are running free,

With the dawn of a waking man, and destiny,

To the garden of eden, and paradise,

We will never be broken, and we will never die;

We cross the bridge to the silver bird,

And say goodbye to the ones that we love,

No skies or oceans in the place we are going,

Like seeds on the wind;

The time has come, we shut the door,

We are ready to go, in the name of the lord

A world is waiting for a new destination,

We are ready to go, were going home;

And the rivers of abraham are running free,

With the dawn of a waking man, and destiny,

To the garden of eden and paradise,

We will never be broken and we will never die;

And the rivers of abraham, are running free,

With the dawn of a waking man and destiny,

To the garden of eden and paradise,

We will never be broken,

We will never die,

And the rivers of abraham are running free,

With the dawn of a waking man, and destiny,

To the garden of eden and paradise

We will never be broken and we will never die.

Він просто йшов каменистою дорогою,

Щоб знайти місце, прочитати камінь,

І принеси слово назад, з вершини гори,

де це буде;

Вдарила блискавка, загримів грім,

Коли він підняв його вгору,

В ім’я лорда,

І багато чекали нового одкровення,

Вони готові йти, вони йдуть додому;

І ріки Авраама течуть вільно,

Із зорею наяве людини і долі,

До райського саду й раю,

Нас ніколи не зламатимуть, і ми ніколи не помремо;

Ми переходимо міст до срібного птаха,

І попрощатися з тими, кого ми любимо,

У тому місці, куди ми їдемо, немає ні неба, ні океану,

Як насіння на вітрі;

Настав час, ми зачинили двері,

Ми готові вийти, в ім’я лорда

Світ чекає на нове призначення,

Ми готові йти, збиралися додому;

І ріки Авраама течуть вільно,

Із зорею наяве людини і долі,

До райського саду та раю,

Ми ніколи не зламані й ніколи не помремо;

І ріки Авраама течуть вільно,

Зі світанком наяву людини і долі,

До райського саду та раю,

Нас ніколи не зламатимуть,

Ми ніколи не помремо,

І ріки Авраама течуть вільно,

Із зорею наяве людини і долі,

У рай і райський сад

Ми ніколи не зламані й ніколи не помремо.