Fremder Stern - Chakuza

Ich will echt mal wieder lächeln und versuch' es

Doch denke ständing nur an Schlechtes und nichts Gutes

Nun verfluchte ich selbst die Blätter dann am Ende eines Buches

Ein Gefängnis ohne Flucht, weil das Gedächnis es nicht zulässt

Für den Fall, den miese Kriesen, braucht nicht viel

Genügt ein Kopfsprung oder stolpere wieder über meine Lieblingslüge: Hoffnung

Hab schon morgens eine Fahne, man ich weiß leider bedenklich

Doch wer keine Sorgen oder Zweifel hat, Alter der denkt nicht

Diesen Abfuck kann man gar in Worte niemals fassen

Ich muss fallen, so tief fallen, um wieder Fortschritte zu machen

Ich schalt' auf still, um das Gewissen mal gewissenhaft zu säubern

Denn bedingungslose Freundschaft ist wie Wissenschaft von Träumern

Es gab mal eine Zeit, da hat Verzweiflung mich fast umgebracht

Aber ich hab’s einfach umgedreht und es zu Kunst gemacht

Besser wenn man einem im Gedächnis hängen bleibt

Leider sind Gedänkmälen für Menschen nur ein Gedenkfehler aus Stein

Diese Welt ist für mich echt ein fremder Stern

Ich sehe aus dem Fenster und erkenne sie nicht mehr

Alles verändert, kann’s selbst nicht erklären

Die Welt ist ein seltsamer Stern

Und schon immer wollte ich Strophen, wie ein Dichter verfassen

Doch kriege nicht mal ein Gedicht hin, absolut nichts hinterlassen

Doch egal wohin ich geh', ich seh' nie Sonne, nur die Regenwolken

Als ob es Gott wirklich gäbe und sie seinen Befehlen folgen

Ich will nicht mit dir reden, weil Esel mich beeinflusst

Und den Fehler gar nicht sehen, weil ich dir jeden verzeichen' muss

Das Licht erlischt, die Spur die verwischt, ha

Für immer Findernis und Resourcen gibt es nicht

Diese Welt ist für mich echt ein fremder Stern

Ich sehe aus dem Fenster und erkenne sie nicht mehr

Alles verändert, kann’s selbst nicht erklären

Die Welt ist ein seltsamer Stern

Ehrrr, fremd.

Viel zu weit weg.

Ganz fremder Stern

Я дуже хочу знову посміхнутися і спробувати

Але завжди думайте тільки про погане і ні про що хороше

Тепер я сам проклинав листя в кінці книжки

В’язниця, з якої немає втечі, бо пам’ять не дозволяє

На випадок, якщо паскудному Крісену не потрібно багато

Чи достатньо зануритися в голову чи знову натрапити на мою улюблену брехню: надію

Я вже маю прапор вранці, на жаль, знаю, що це хвилює

Але якщо ти не маєш турбот і сумнівів, старий не думає

Цю фігню ніколи не перекажеш словами

Я повинен впасти, впасти так низько, щоб знову прогресувати

Я перейшов на мовчання, щоб сумлінно очистити свою совість

Бо беззастережна дружба – це наука мрійників

Був час, коли відчай ледь не вбив мене

Але я просто перевернув його і зробив це мистецтвом

Краще, якщо ви застрягнете в пам'яті

На жаль, для людей меморіали – це лише кам’яна меморіальна помилка

Цей світ для мене справді чужа зірка

Дивлюсь у вікно і більше не впізнаю її

Все змінилося, сам не можу пояснити

Світ дивна зірка

А я завжди хотів писати строфи, як поет

Але не можу навіть написати вірш, не залишити абсолютно нічого

Але куди б я не пішов, я ніколи не бачу сонця, тільки дощові хмари

Ніби Бог дійсно існував і вони виконували його накази

Я не хочу з тобою говорити, бо осел впливає на мене

І навіть не бачите помилки, бо я маю підписати кожну за вас

Світло гасне, слід, що розмивається, ха

Знахідки та ресурси існують не вічно

Цей світ для мене справді чужа зірка

Дивлюсь у вікно і більше не впізнаю її

Все змінилося, сам не можу пояснити

Світ дивна зірка

Ех, незнайомець.

Занадто далеко.

Зовсім інопланетна зірка