Geschichten schreiben - Chakuza, Bizzy Montana

Ich will frei sein und glücklich sein, nur funktioniert das nicht

Ich reit mich weiter rein bis jede Brücke unter mir zerbricht

Mich wundert’s nicht

Es gibt mir einen Stich wie’n Schwert aus Gusseisen

Und muss mir dann vor Schmerz fast das Herz aus meiner Brust reißen

Ich würd meiner Frau so gern sagen «Schatz ich liebe dich»

Schon tausend Mal geplant aber noch nie wirklich hingekriegt

Ich wollt meinen Freunden danken denn auch sie haben sich ins Zeug gelegt

Nur stand dem oft ein Kasten Bier und ein zu krasser Joint im weg

Man ich will heute aus der Welt was aus dem Leben machen

Ich will mich freu’n und lachen, Geld ist dabei Nebensache

Ich hab zu oft schon in der Nacht das Kissen nassgeweint

Und zu viele beschissen, sicher wird mir niemand das verzeih’n

Denn es ist krass wenn einen die Leute anseh’n und dich innig hassen

Was will ich machen?

Ich kann nicht jedem Spasst ein Ding verpassen

Ich hab mich eigentlich nie mies gefühlt an diesen Tagen

Doch jetzt sind die schlimmsten Feinde die, die mir mal Liebe gaben

Ich glaube nicht an Schicksal, es sind Zeiten die Geschichten schreiben

Denn hat man früher schon verpeilt dann wird es sicher bleiben

Entscheide dich wirf’s hin oder blick geradeaus

Denn man kommt ziemlich leicht sehr tief rein aber dann gar nicht raus

Lieber Gott lass mich doch Freiheit spür'n

Ich weis ich rede nicht so oft mit dir und doch steh ich jetzt hier und nehm'

mir zeit dafür

Noch leichter wär's:

Ich könnte an der Zeit dreh’n und dann jeden Tag jemanden den ich vergas die

tränen ersparn

Ich will die Zeit die ich verkackt hab mit 'nem Messer zerkleinern

Und meiner Ma nur einen Tag schenken der viel besser ist als meiner

Doch zu viele haben mich enttäuscht und dann verdammt noch mal durch Gier

verletzt

Und meine Freundschaft zu den anderen durch ein Bier ersetzt

Ich weis man sagt man hält sein Glück in der Hand

Doch schon seit Jahr’n steh ich alleine mit dem Rücken zur Wand

Ich bin sehr tief gefallen und sah aber von oben das Netz

Doch dann im Endeffekt hat mich auch nur der Boden gebremst

Ich denke nicht, dass alles gut wird, es wird nie mehr so wie früher mal

Bei allen Gedanken die ich hab sind schlechte in der Überzahl

Ich spür es überall, zu spät um mich noch aufzuregen

Genug gekämpft, Junge jetzt wird nur noch aufgegeben

Я хочу бути вільним і щасливим, це просто не виходить

Я продовжую їхати, поки піді мною не розірветься кожен міст

Я не здивований

Це дає мені удар, як чавунний меч

А потім мені від болю мало не вирвати серце з грудей

Я хотів би сказати своїй дружині "Люба, я люблю тебе"

Вже планував тисячу разів, але так і не вдалося

Я хотів подякувати своїм друзям, бо вони також наполегливо працювали

Але часто на дорозі заважали ящик з пивом і надто грубий закусок

Чоловіче, я хочу зробити щось із життя сьогоднішнього світу

Я хочу радіти і сміятися, гроші на другому місці

Я дуже часто плакала на подушці вночі

І занадто багато лайно, напевно, мені цього ніхто не пробачить

Бо це приголомшливо, коли люди дивляться на тебе і глибоко ненавидять

Що я хочу зробити?

Я не можу пропустити нічого з розваги всіх

Я насправді ніколи не відчував себе погано в ті дні

Але тепер найлютіші вороги ті, хто колись подарував мені любов

Я не вірю в долю, часи розповідають історії

Тому що якщо ви пропустили це раніше, то це точно залишиться

Прийміть рішення, киньте це або подивіться прямо перед собою

Тому що дуже легко потрапити всередину дуже глибоко, а потім взагалі не вийти

Боже милий, дай мені відчути свободу

Я знаю, що не так часто з тобою розмовляю, і все ж я стою тут і беру

Я маю на це час

Було б ще простіше:

Я міг знімати в той час, а потім кожен день когось забувати

бережи сльози

Я хочу подрібнити час, який я даремно витратив ножем

І просто подаруйте моїй мамі день, який буде кращим за мій

Але надто багато мене розчарували, а потім, проклятий, жадібністю

боляче

І замінив свою дружбу з іншими на пиво

Я знаю, що кажуть, що удача у твоїх руках

Але роками я стою один, спиною до стіни

Я впав дуже глибоко і побачив сітку зверху

Але зрештою лише земля сповільнила мене

Не думаю, що все буде добре, більше ніколи не буде так, як було

Усі мої думки здебільшого погані

Я відчуваю це всюди, надто пізно засмучуватися

Досить воювати, хлопче, тепер це просто здаватися