Regentage - Chakuza, Bizzy Montana, Billy 13

Yeah.

Mein Blick ist kalt.

Ich fühl mich leer und vermisse Licht

Denn es ist dunkel, diese Tage.

Wolken schieben sich vor mich

Mein Blick nach draussen wird versperrt durch diese graue Mauer

Regen, wie Bindfäden höhlen meine Seele in Trauer

Der kalte Wind drückt mich mit aller Kraft an eine Wand

Ich bin gefangen und kämpfe, doch komm gegen ihn einfach nicht an

Ich will nach draussen, doch draussen ist keine Sicherheit

Gehe ich nach draussen laufen, macht sich dort ein Gewitter breit

Ich sitz am Fenster, sieh wie Blitze Häuser niederschlagen

Bin ich schuld daran, sind meine Lieder Grund für diese Tage?

Ich weiß es nicht.

Und Regen tropft auf meine Fensterscheibe

Draussen zieht ein Sturm auf, nur weil ich an meinem Fenster schreibe

Ich blick zum Termometer, und ich sehe es wird kälter

Jeden Tag ein bisschen, bis ich sterbe.

Klar, ich werde älter!

Die Temperatur sinkt.

Wenns Zeit ist werd ich gerne gehen

Doch alles was ich will, ist noch ein letztes mal die Sterne sehen…

Das sind graue Tage, es fällt Regen auf den Teer

Keinem gehts jetzt besser.

Wieder fällt das Leben schwer

Das sind graue Tage, es bringt Schatten gegen Licht

Lass mich von Stürmen tragen, daran ändert sich auch nichts

Es ist grau, wenn ich nach draussen seh und Blitze mich blenden

Ja und dann merk ich, ich hab Zeit für nichts und wieder nichts verschwendet

Es ist kalter Wind, der meine Lungen füllt.

Ich atme tiefe Züge

Und dann hör ich wie er sagt: «Steh auf man und dann gib dir Mühe!»

Es kann schnell gehen, du wachst auf der schlechte Traum wird wahr

Und jeder Zauberer ist noch durchschauberer, als leeres Glas

Aus Ernst wird Spaß und du musst lachen um den Schmerz zu schlucken

Außer er ist wie ein Schatz, zu tief unten im Meer versunken

Der Regen fällt und lässt mich nicht mehr schlafen diese Nacht

Und jetzt fängt auch noch Hagel an zu fallen und zersiebt das Dach

Mit fehlt die Kraft, die Hände zittern schon und gebe nach

Ich lebe in der Gewissheit, dass Gewitter kommt, jetzt jeden Tag

Es ist ein Feuersturm, der weht wenn man nach draussen rennt

Doch es tut nicht mal weh, ich bins gewöhnt dass meine Haut verbrennt…

Ich kann nicht schreiben, mir ist Tinte jetzt verronnen

Und auch mein letztes Blatt ist weg.

Es hat der Wind wohl mitgenommen

Das sind graue Tage, es fällt Regen auf den Teer

Keinem gehts jetzt besser.

Wieder fällt das Leben schwer

Das sind graue Tage, es bringt Schatten gegen Licht

Lass mich von Stürmen tragen, daran ändert sich auch nichts

так

мій погляд холодний

Я відчуваю себе порожнім і сумую за світлом

Тому що сьогодні темно.

Переді мною йдуть хмари

Мій погляд назовні закриває ця сіра стіна

Дощ, як шпагат, вириває мою душу в печалі

Холодний вітер з усієї сили штовхає мене до стіни

Я в пастці і борюся, але я просто не можу його перемогти

Я хочу вийти на вулицю, але на вулиці небезпечно

Якщо я вибігаю на вулицю, то там розходиться гроза

Сиджу біля вікна, бачу, як блискавка збиває будинки

Чи я винна, чи мої пісні причина цих днів?

Не знаю.

І дощ капає на моє вікно

Надворі назріває буря тільки тому, що я пишу у вікно

Дивлюсь на термометр і бачу, що стає холодніше

Щодня потроху, поки я не помру.

Звичайно, я старію!

Температура падає.

Якщо буде час, я з радістю піду

Але все, чого я хочу, це побачити зірки востаннє...

Ці дні сірі, дощ на смолу падає

Тепер нікому краще.

Життя знову важке

Це сірі дні, це приносить тінь проти світла

Нехай мене бурі несуть, цього теж нічого не зміниться

Коли я дивлюся надвір і мене засліплює блискавка, стає сірим

Так, а потім я розумію, що даремно витратив час

Холодний вітер наповнює мої легені.

Я глибоко вдихаю

І тут я чую, як він каже: «Вставай, чоловіче, а потім постарайся!»

Це може пройти швидко, ти прокинешся, поганий сон збувається

І кожен чарівник прозоріший за порожню склянку

Серйозне перетворюється на веселощі, і ви повинні сміятися, щоб проковтнути біль

За винятком того, що він схожий на скарб, який занурився надто глибоко в море

Дощ іде і не дає мені спати сьогодні вночі

А зараз град починає падати і просівається крізь дах

Нема сил, аж руки тремтять і піддаються

Я живу в упевненості, що грози прийдуть, тепер щодня

Це вогняний шторм, який дме, коли ти вибігаєш на вулицю

Але це навіть не болить, я звикла, що моя шкіра горить...

Я не можу писати, у мене закінчилося чорнило

І мій останній листочок теж зник.

Напевно, вітер забрав його з собою

Ці дні сірі, дощ на смолу падає

Тепер нікому краще.

Життя знову важке

Це сірі дні, це приносить тінь проти світла

Нехай мене бурі несуть, цього теж нічого не зміниться