Anno 1981 - Chakuza

Ich hab geschrien was ich schreien musste

Geschrieben was ich schreiben musste

Ein Leben geführt

Ein von viel Musik beeinflusstes

Voller Modenschau’n und Krach

Keine Kraft mehr

Denn irgendwann wird die große Donau zum Bach

Zu viel gereist

Zu viel geweint und unzählige Shows

Eine tägliche Soap, ist unser tägliches Brot

Erzählungen vom Tod oder vom wirklichen Leben

Ich sag nur Amen ohne in die Kirche zu gehen

Denn ich habs überlebt mit mehr Glück als Verstand

Und dem verdammten Tattoo auf dem Rücken der Hand

Steh mit dem Rücken zur Wand

Aber das nur um nicht umzufalln'

Und so lass ich den aller letzen Korken der Stunde knalln'

Jetzt gehn' die Lichter aus und die Boxen sind stumm

Tränenreicher Abschied, dreh mich trotzdem nicht um

Und nach mir da kommt die Flut

Ruhe

Denn irgendwann ist auch mal gut

Ich hab geweint, ich hab geblutet

Bin gefallen und gestiegen

Das alles nur aus Liebe

Nun bin ich am Ziel

Anno 1981

Allein auf weiter Flur

Ich bin mein eigenes Zugpferd

Die Scheiße ist nur, dass wenn ich schreie keiner zuhört

Wie eine Einweihnungsfeier aber du störst

Der Kreis wird bei weitem nicht reichen für'n U-Turn

Rießiges Boot oder sinkendes Floss

Stimme zu tief für nen Engel

Der Himmel zu hoch

Nach außen hin kleiner Bengel, innen drin groß

Doch ich hab immernoch

Nicht vergessen wo ich herkam mit der Bergbahn

Die besten zehn Jahre wenn die letzten sechs auch schwer waren

Etwas zuviel Erde im Schubkarren

Als ich von unten aus der Ferne noch den Sternschnuppen zusah

Zuviele Aasgeier die durch die Gegend schwirren

Und ich steh unter einem Wasserfall mit Regenschirm

Ich dachte grenzenlos wäre die Liebe aber das hier ist das letzte Konzert das

ich spiele

Und jetzt gehn die Lichter aus und die Boxen sind stumm

Tränenreicher Abschied, dreh mit trotzdem nicht um

Und nach mir da kommt die Flut — Ruhe

Denn irgenwann is auch mal gut

Ich hab geweint, ich hab geblutet

Bin gefallen und gestiegen

Das alles nur aus Liebe

Nun bin ich am Ziel

Anno 1981

Я кричав те, що мав кричати

Написав те, що мав написати

вів життя

На одного вплинула музика

Повний модних показів і галасу

Більше немає сили

Бо в якийсь момент великий Дунай стане потоком

Надто багато подорожував

Надто багато плакав і незліченні шоу

Мило щоденне - хліб наш насущний

Казки про смерть чи реальне життя

Я просто кажу амінь, не ходя до церкви

Тому що мені пощастило більше, ніж розуму

І кляте татуювання на тильній стороні руки

Встаньте спиною до стіни

Але тільки щоб не впасти

І тому я вибиваю останню пробку за годину

Тепер світло гасне, а динаміки вимкнено

Сльозливе прощання, все одно не обернись

А за мною — потоп

Тихо

Тому що іноді добре

Я плакала, я стікала кров'ю

Я падав і вставав

Все це тільки заради кохання

Тепер я досяг своєї мети

1981 рік

Один на підлозі

Я власний тягловий кінь

Біда в тому, що коли я кричу, ніхто не чує

Як новосілля, але ти заважаєш

Кола для розвороту майже не вистачить

Величезний човен або тонучий пліт

Голосуй глибоко за ангела

Небо занадто високе

Маленький хлопчик зовні, великий всередині

Але я все ще маю

Не забувайте, звідки я взявся з канатною дорогою

Найкращі десять років, навіть якщо останні шість були важкими

Трохи забагато землі в тачці

Коли я ще здалеку дивився на падаючі зірки

Надто багато грифів дзижчить навколо

А я стою під водоспадом з парасолькою

Я думав, що любов безмежна, але це останній концерт

я граю

І ось світло гасне, а колонки мовчать

Сльозливе прощання, мене все одно не обертай

А за мною повінь — спокій

Тому що в якийсь момент це добре

Я плакала, я стікала кров'ю

Я падав і вставав

Все це тільки заради кохання

Тепер я досяг своєї мети

1981 рік