1000 Dinge - Chakuza

1000 kleine Dinge — Tragische, miese

Den ganzen Tag am Ackern, eine magische Maschine

Schwache Knie und ein Schweißabdruck in Taschentüchern

Kleingedrucktes führt zu reinem Schmutz, verbrannte Bücher

All das zwischen nicht mehr enden wollenden Tagen

Man sitzt im rollenden Wagen mit einer Bombe im Magen

Voller Passagen und Stories, die dann wohl keiner erfährt

Denn nur von Sorgen zu schreiben ist diese Scheiße nicht wert

Vor dem Ziel noch kurz an’s Schienbein getreten

Oder es rieselt mal eben Ziegelsteinregen

Alles aufschreiben, 1000 Zeilen mehr als ein Takt

Sich in jedem Satz ausweinen, aufgeweicht leeres Blatt

Irgendwas geht vor da draußen

Denn vor dem Haus wird pausenlos so laut gebohrt, dass ei’m die Ohren rauschen

Dauernd überfordert, aber so, dass alle Balken sich biegen

Das über'n Haufen Geworfene ist beim alten geblieben

Anstatt Frühling oder Blümchen wartet Hass vor der Tür

So vieles macht mich wütend, doch ich kann nichts dafür

So viele Dinge, die mich stressen ohne Pause

Und nicht eins, zwei, drei, vier, fünf, sechs… Es sind 1000

Kleine Dinge

1000 kleine Dinge

Ich steh' noch auf der Klinge, aber glaube ich springe

1000 kleine Dinge — Ja, der richtige Wahnsinn

Echte Bilder und keine, die mit Tinte gemalt sind

Stillstand — Man hält den Atem an

Lass' die Farben liegen, Hass und Liebe liegen nah' beisamm’n

Statt einem Spiegelbild den Teufel vor Augen

Und muss nach 1000 Feuertaufen seine Freunde verkaufen

Gebaute Gebäude, gemalte Gemälde, noch mal von vorn'

Es steht alles unter Wasser — Gebrochenes Rohr

1000 kleine Dinge — Schöne traurige Tage

1000 kleine Dinge, gebaut zur Collage

Geschichten die das Leben schreibt, 1000 Romane

Und auch so vieles, dass daneben geht, unglaubliche Dramen

Und ich hab' das alles satt, sag' warum sollte ich malen?

Das ist die abgefuckte Wahrheit und kein Comicbuchladen

Das ist kein Rembrandt, hab' wenn dann einen Brand vom Weinbrand

Denn den einen, der für alle einstand, nannten sie Heiland

Jeder Zweite ist ein Säufer, Penner, Kokser

Ich zieh' los und lege Feuer in der Semperoper

Lieder voll des Lobes, bitte spiel' mir das vom Tod

Nimm die Mundharmonika und immer wieder wiederhol’n

Hier spielt niemand wie die Rolling Stone und schreibt so wie Kafka

Denn es reicht nicht einmal zum Punk oder Alleinunterhalter

Und statt 'nem Schluck aus der Minibar, gibt es Spucke im Whiskeyglas

Und statt russischen Eiern, nur Vodka Puschkin aus Eimern

Kann sein, dass das mein letzter Satz ist, das war’s mit dem Rapper

Bin am Arsch, habe mich selber wie 'ne Vase zerschmettert

Und am Ende des Kampfes ein Schlag, das Nasenbein gebrochen

Hab' mich selber hochgejagt, als wär'ne Gasleitung offen

1000 дрібниць - трагічних, паскудних

Орати цілий день, чарівна машина

Слабкі коліна і слід поту в хустинках

Дрібний шрифт призводить до чистого бруду, спалених книг

Все це між нескінченними днями

Ти сидиш у вагоні, що котиться з бомбою в животі

Повний уривків та історій, які ніхто не дізнається

Бо просто писати про турботи не варте цього лайна

Просто вдарив по гомілці перед фінішем

Або це просто дощ з цегли

Запишіть все, 1000 рядків більше, ніж один такт

Плач у кожному реченні, пом'якшений чистий аркуш

Щось там відбувається

Бо перед будинком безперервно свердлять так, що аж у вухах дзвенить

Постійно завалені, але так, що всі балки гнуться

Те, що було перекинуто через край, залишилося таким же

Замість весни чи квітів за дверима чекає ненависть

Мене так багато злить, але це не моя вина

Так багато речей, які напружують мене безперервно

І не один, два, три, чотири, п’ять, шість... Це 1000

Дрібниці

1000 дрібниць

Я ще на лезі, але думаю, що стрибну

1000 дрібниць - Так, справжнє божевілля

Справжні картинки, а не намальовані чорнилом

Стійка — Ви затримуєте дихання

Залиште кольори, ненависть і любов поруч

Диявол перед очима замість дзеркального відображення

І після 1000 бойових хрещень він повинен продати своїх друзів

Будівлі побудовані, картини намальовані, почніть знову"

Це все під водою — розбита труба

1000 дрібниць - прекрасні сумні дні

1000 дрібниць, вбудованих в колаж

Оповідання, які пише життя, 1000 романів

А також так багато чого не так, неймовірні драми

А мені це все набридло, скажи, навіщо мені малювати?

Це проклята правда, а не магазин коміксів

Це не Рембрандт, якщо так, то я вип’ю бренді з бренді

За Того, Хто заступився за всіх, кого вони називали Спасителем

Кожна друга людина – п’яний, бомж, кокаїн

Я піду і підпалю Земпероперу

Пісні, повні хвали, будь ласка, зіграйте мені цю смерть

Візьміть губну гармоніку і повторюйте її знову і знову

Ніхто тут не грає як Rolling Stone і не пише, як Кафка

Тому що цього замало навіть для панка чи сольного виконавця

І замість ковтка з міні-бару — плювок у склянку для віскі

А замість російських яєць тільки горілка Пушкіна з відер

Це може бути моє останнє речення, ось воно з репером

Я обдурений, розбив себе, як вазу

А в кінці бою – удар, зламана кістка носа

Я підірвав себе, наче газопровід відкритий