Сплин - ЧайФ

Я устал от всего, от погоды, от слов.

Я устал от тяжелых

Несбывшихся снов и от дум, и от дней скушных длинных — устал, словно

Жизни закат, словно старым я стал.

Этот серый наряд, этот старый асфальт,

И в тебя, и в меня пусто окна глядят.

Где ж ты Свежесть моя, предрассветная рань, время грез и надежд, молодецкая пьянь?

Я устал

От всего, от погоды, от слов.

Я устал от тяжелых несбывшихся снов.

Может там в вышине, там где мир голубой, я найду, наконец-то, долгожданный

покой.

Я втомився від усього, від погоди, від слів.

Я втомився від важких

Нездійснених снів і від дум, і від днів скушних довгих — втомився, наче

Життя захід сонця, наче старим я став.

Це сіре вбрання, цей старий асфальт,

І в тебе, і мене порожньо вікна дивляться.

Де ж ти Свіжість моя, передсвітанкова рань, час мрій і надій, молодецька п'янь?

Я втомився

Від всього, від погоди, від слів.

Я втомився від важких нездійснених снів.

Може там у висоті, там де світ блакитний, я знайду, нарешті, довгоочікуваний

спокій.