Пригородный блюз - ЧайФ

Ноги в тапки, я распахиваю шторы.

Яркий свет в глаза.

Эй, кто мне скажет, где лежит мой штопор,

Тому на раздаче туза.

Пить воду из-под крана ужасно вредно,

Но чистой здесь не найти.

Кто это в зеркале, помятый и бледный?

Его вчера сбили с пути.

Я шел правильным курсом,

Я двигался к дому,

Я нес свою авоську домой.

Я напевал под нос про ром и пепси-колу

И про «еще по одной».

Но появился Илья, с вопросами о жизни,

Все пытаясь понять, в чем суть,

Я даже не понял, как все это вышло,

Я оказался у него, не успев моргнуть.

У Ильи с азартом танцевали мамбу.

Как мне сказали, номер пять.

Я спросил: «Ребята, а нет ли у вас Майка?»

Я отстал от жизни, мне дали понять.

А на подушках в телике вальяжно валялся,

Некто Троицкий А. К. На него, вообще-то, никто не обращал вниманья,

И он смахивал, прямо скажем, на мудака.

Я двигался к двери, практически на ощупь,

И наткнулся на женскую грудь.

Ее хозяйка заблажила голосом Аллы:

«Делай хоть что-нибудь!»

Но появился Илья, с вопросами о жизни,

Все пытаясь понять, в чем суть,

Я даже не понял, как все это вышло,

Я оказался на кухне, не успев моргнуть.

Я долго ничего не мог увидеть.

Ну прямо как дым над водой.

Как ежи в тумане сидели люди,

Проводя эксперименты над собой.

Я заорал: «Эй, где моя авоська?!

Мне надо срочно домой!»

Со мной согласилась хозяйская моська,

Подняв ужасный лай и вой.

И моське дали кость, и она заткнулась.

Мне же дали стакан.

Я выпил, и спокойствие ко мне вернулось,

И я подумал, может, я уже пьян.

Но появился Илья, с вопросами о жизни,

Все пытаясь понять, в чем суть,

Я даже не понял, как всё это вышло,

Я заснул в углу, не успев моргнуть.

Я проснулся от того, что кто-то в танце

Наступил мне на живот.

«Супер гуд!»

— орал небритый пьяный перец.

Я спросил: «Чё он орет?»

Но мне сказали, что это суперзвезда,

Мне сказали, его зовут Шнур.

Все смотрели на него влюбленными глазами

Даже когда он в углу блеванул.

И я подумал, куда же это катится мир!

Я обнаружил, авоська пуста.

Значит все, что я нес, я не донес,

И фараон был прав, как всегда.

Но появился Илья, с вопросами о жизни.

Все пытаясь понять, в чем суть,

Я даже не понял, как всё это вышло,

Наступило утро, не успел моргнуть.

Теперь я понимаю, что уже давно рассвет,

И в доме есть бутылка вина.

Бутылка есть, штопора нет,

Но перспектива видна.

День, еще день,

Солнце в зените, и я на ногах,

День, еще день,

Я хотел слишком много, я опять в дураках.

День, еще день,

Что это за знаки, там на облаках,

День, еще день,

Наверное, можно по-другому, но я не знаю как.

Ноги в тапки, я¦розорюю штори.

Яскраве світло в очі.

Гей, хто мені скаже, де лежить мій штопор,

Тому на роздачі туза.

Пити воду з-під крана дуже шкідливо,

Але чистої тут не знайти.

Хто це в дзеркалі, пом'ятий і блідий?

Його вчора збили з дороги.

Я йшов правильним курсом,

Я рухався до будинку,

Я ніс свою авоську додому.

Я співував під ніс про ром і пепсі-колу

І про «ще по одній».

Але з'явився Ілля, з питаннями про життя,

Все намагаючись зрозуміти, в чому суть,

Я навіть не зрозумів, як все це вийшло,

Я виявився у нього, не встигнувши моргнути.

У Іллі з азартом танцювали мамбу.

Як мені сказали, номер п'ять.

Я спитав: «Хлопці, а немає у вас Майка?»

Я відстав від життя, мені дали зрозуміти.

А на подушках у телику вальяжно валявся,

Хтось Троїцький А. К. На нього, взагалі-то, ніхто не звертав уваги,

І він змахував, прямо скажемо, на мудака.

Я рухався до дверей, практично на дотик,

І наткнувся на жіночі груди.

Її господарка заманулась голосом Алли:

«Роби хоч щось!»

Але з'явився Ілля, з питаннями про життя,

Все намагаючись зрозуміти, в чому суть,

Я навіть не зрозумів, як все це вийшло,

Я опинився на кухні, не встигнувши моргнути.

Я довго нічого не міг побачити.

Ну прямо як дим над водою.

Як їжаки в тумані сиділи люди,

Проводячи експерименти над собою.

Я закричав: «Гей, де моя авоська?!

Мені треба терміново додому!

Зі мною погодилася господарська моська,

Піднявши жахливий гавкіт і вій.

І мосьці дали кістку, і вона заткнулася.

Мені вже дали склянку.

Я випив, і спокій до мене повернувся,

І я подумав, може, я уже п'яний.

Але з'явився Ілля, з питаннями про життя,

Все намагаючись зрозуміти, в чому суть,

Я навіть не зрозумів, як все це вийшло,

Я заснув у кутку, не встигнувши моргнути.

Я прокинувся від того, що хтось у танці

Настав мені на живот.

"Супер гуд!"

— кричав неголений п'яний перець.

Я спитав: «Чо він кричить?»

Але мені сказали, що це суперзірка,

Мені сказали, його звуть Шнур.

Всі дивилися на нього закоханими очима

Навіть коли він у кутку блюнув.

І я подумав, куди що це котиться світ!

Я виявив, авоська порожня.

Значить усе, що я ніс, я не доніс,

І фараон мав рацію, як завжди.

Але з'явився Ілля, з питаннями про життя.

Все намагаючись зрозуміти, в чому суть,

Я навіть не зрозумів, як все це вийшло,

Настав ранок, не встиг моргнути.

Тепер я розумію, що вже давно світанок,

І в будинку є пляшка вина.

Пляшка є, штопора немає,

Але перспектива видно.

День, ще день,

Сонце в зеніте, і я на ногах,

День, ще день,

Я хотів занадто багато, я знову в дурнях.

День, ще день,

Що це за знаки, там на хмарах,

День, ще день,

Напевно, можна по-іншому, але не знаю як.