Undivined - Centinex

Seven enshrined souls

Stranded on a journey far

On a shore of sorrow

All the tears are gleam

I’m your undivined God

The rain is slipping

Through your hands

Feared by the golden thorns

A graveyard of wasted memories

I’m your undivined God

Now descending

On black withering wings

As the sun burns red

I wrap my arms around you

A wasteland of burn marks

A temple of shadows

Reflections eternal

I touched the deeper dawn

I enchanted your heart

The shades showed us the mark

Your life is written in blood

In love, in time, in fear

A dark faced stranger

From yesterday

A void like a speachless silence

Or a sleeping empty lie

LIke a burning endless rainbow

From a dimension far away

Time to set the flaming sails

Off to the unknown we leave

Far away from the earthly

We are gone for now and ever

Сім закріплених душ

Потрапив у далеку подорож

На берегі скорботи

Всі сльози сяють

Я твій небожественний Бог

Дощ іде

Через твої руки

Бояться золотих тернів

Кладовище витрачених спогадів

Я твій небожественний Бог

Тепер спускається

На чорних в’янучих крилах

Як сонце горить червоним

Я обхоплюю тебе руками

Пустир із слідами опіків

Храм тіней

Роздуми вічні

Я доторкнувся до глибшого світанку

Я зачарував твоє серце

Тіні вказали нам знак

Ваше життя написано кров’ю

У коханні, у часі, у страху

Незнайомець із темним обличчям

З учорашнього дня

Порожнеча, як безмовна тиша

Або спляча порожня брехня

Як палаюча нескінченна веселка

З далекого виміру

Час налаштувати полум’яні вітрила

Ми йдемо в невідоме

Далеко від земного

Нас немає назавжди