Tamirci Çırağı ( Gitar Versiyon ) - Cem Karaca

Gönlüme bir ateş düştü, yanar ha yanar yanar

Ümit gönlümün ekmeği, umar ha umar umar

Elleri ak yumuk yumuk, ojeli tırnakları

Nerelere gizlesin şu avucum nasırları

Otomobili tamire geldi dün bizim tamirhaneye

Görür görmez vurularak başladım ben sevmeye

Ayağında uzun etek, dalga dalga saçları

Ustam seslendi uzaktan: «Oğlum, al takımları.»

Ustam seslendi uzaktan: «Oğlum, al takımları.»

Bir romanda okumuştum buna benzer bir şeyi

Cildi parlak kâğıt kaplı, pahalı bir kitaptı

Ne olmuş, nasıl olmuşsa aşık olmuştu genç kız

Yine böyle bir durumda tamirci çırağına

Ustama dedim ki: «Bugün giyme’yim tulumları.»

Arkası kuşlu aynamda taradım saçlarımı

Gelecekti bugün geri arabayı almaya

O romandaki hayali belki gerçek yapmaya

O romandaki hayali belki gerçek yapmaya

Durdu zaman, durdu dünya, girdi içeri kapıdan

Durdu zaman durdu, dünya, girdi içeri kapıdan

Öylece bakakaldım, gözümü ayırmadan

Öylece bakakaldım, gözümü ayırmadan

Arabanın kapısını açtım, açtım girsin içeri

Arabanın kapısını açtım, girsin içeri

Kalktı hilal kaşları, sordu: «Kim bu serseri?»

Kalktı hilal kaşları, sordu: «Kim bu serseri?»

Çekti gitti arabayla, egzozuna boğuldum

Gözümde tomurcuk yaşlar, ağır ağır doğruldum

Ustam geldi, sırtıma vurdu, «Unut», dedi, «Romanları!»

«İşçisin sen işçi kal, giy» dedi «tulumları!»

«İşçisin sen işçi kal, giy» dedi «tulumları!»

«İşçisin sen işçi kal, giy» dedi «tulumları!»

«İşçisin sen işçi kal, giy» dedi «tulumları!»

«İşçisin sen işçi kal, giy» dedi «tulumları!»

İşçisin sen işçi kal!

İşçisin sen işçi kal!

İşçisin sen işçi kal!

İşçisin sen işçi kal!

İşçisin sen işçi kal!

İşçisin sen işçi kal!

У моє серце впав вогонь, горить, горить

Надія – це хліб мого серця, я сподіваюся

Його руки білі, нігті покриті лаком

Де моя долоня повинна сховати мозолі?

Його машина вчора приїхала до нашої ремонтної майстерні

Мене застрелили, як тільки я це побачив, я почав любити

Довга спідниця на ногах, хвилясте волосся

Господар кликав здалеку: «Сину, червоні костюми».

Господар кликав здалеку: «Сину, червоні костюми».

Я читав щось подібне в романі.

Це була дорога книга з глянцевою паперовою обкладинкою.

Що сталося, якось молода дівчина закохалася

У такому випадку учень механіка

Я сказав своєму господареві: «Сьогодні не буду одягати комбінезон».

Я розчесала волосся у своєму дзеркалі з пташиною спинкою

Прийшов би сьогодні, щоб забрати машину назад

Можливо, здійснити мрію в тому романі.

Можливо, здійснити мрію в тому романі.

Зупинився час, зупинився світ, він увійшов у двері

Час зупинився, світ увійшов у двері

Я просто дивився, не відриваючи очей

Я просто дивився, не відриваючи очей

Я відчинив двері машини, відчинив, впустив його

Я відчинив двері машини, впустив його

Півмісяць піднявши брови, запитав: "Хто цей панк?"

Півмісяць піднявши брови, запитав: "Хто цей панк?"

Він поїхав, я подавився його вихлопом

Сльози на очах, я повільно сів

Прийшов мій пан, поплескав мене по спині: «Забудь, — каже, — романи!»

«Ти робітник, залишайся робітником, одягай спецодяг», — сказав він.

«Ти робітник, залишайся робітником, одягай спецодяг», — сказав він.

«Ти робітник, залишайся робітником, одягай спецодяг», — сказав він.

«Ти робітник, залишайся робітником, одягай спецодяг», — сказав він.

«Ти робітник, залишайся робітником, одягай спецодяг», — сказав він.

Ти робітник, залишайся робітником!

Ти робітник, залишайся робітником!

Ти робітник, залишайся робітником!

Ти робітник, залишайся робітником!

Ти робітник, залишайся робітником!

Ти робітник, залишайся робітником!