Hasret - Cem Karaca

Koşa koşa gelip uzak Asya’dan

Akdeniz’e bir kısrak başı gibi uzanan

Bu memleket bizim

Bilekler kan içinde dişler kenetli

Ayaklar çıplak

Ve ipek bir halıya benzeyen toprak

Bu cennet bu cehennem bizim

Kapansın el kapıları bir daha açılmasın

Yok edin insanın insana kulluğunu

Bu davet bizim

Yaşamak, bir ağaç gibi

Tek ve hür…

Ve bir orman gibi kardeşçesine

Bu hasret bizim

Прибігає з далекої Азії

тягнеться, як голова кобили, до Середземного моря

Ця країна наша

Зап'ястя закривавлені зуби стиснуті

босі ноги

І земля, що нагадує шовковий килим

Це наш рай, це наше пекло

Нехай двері зачиняються, ніколи більше не відкриваються

Знищити рабство людини перед людиною

Це запрошення наше

Жити як дерево

Неодружений і безкоштовний…

І братський, як ліс

Ця туга наша