La Golondrina - Caterina Valente

Whither so swiftly the timid swallow?

What distant bourne seeks her untiring wing?

To reach it safe, what needle does she follow

When darkness wraps the poor wee storm tossed thing?

To build her nest near to my couch

I’ll call her;

Why go so far skies bright and warm to keep;

Safe would she be;

No evil should befall her,

For I’m an exile sad, too sad to weep

My fatherland is dear but I too have left it;

Far am I from the spot where I was born;

Cheerless in life, fierce storms joy bereft it;

Made me an exile life-long and forlorn

Come then to me, sweet feathered pilgrim stranger;

Oh!

let me clasp you to my loving breast

And lest your warbling safe from danger,

Unwanted tears bring relief and rest.

Куди так швидко полохлива ластівка?

Який далекий борн шукає свого невтомного крила?

Щоб безпечно дістатися до нього, за якою голкою вона йде

Коли темрява огортає бідолашну крихітну річ, підкинуту штормом?

Звити гніздечко біля мого дивана

Я подзвоню їй;

Навіщо йти так далеко, щоб небо залишалося світлим і теплим;

Вона була б у безпеці;

Жодне зло її не повинно спіткати,

Бо я сумний вигнанець, надто сумний, щоб плакати

Батьківщина дорога, але я покинув її;

Далеко я від місця, де я народився;

Невесело в житті, люті бурі радість позбавили його;

Зробив мене довічним вигнанцем і покинутим

Тоді йди до мене, милий пернатий незнайомець-пілігрим;

О!

дозволь мені пригорнути тебе до моїх люблячих грудей

І щоб твій гомін не врятував від небезпеки,

Небажані сльози приносять полегшення та спокій.