Soror Mystica - Catamenia

Under black moon flamed a fire

like storm the time all dreams has gone

and the time of might has dawned

as the stars she shines in a darkest sky.

Fiery hearts of mountains throbbed

oceans ran, shores wept alone

paths misguided, winds raped the trees

until the silence dropped on it`s knees.

Soror… Mystica.

They laid their gazes to the ground

at the ancient graves of time

and mountains embraced them

ceased all the changes made.

Under thousand stars, extinguished a fire

took the blackened throat of flame

we cry for emptiness, we cry for coldness

still is the sky motionless why.

But in the mist, under burning steams

smiles with the mask of death on her face

believing, and giving to the darkness the strenght.

Soror… Mystica

They laid their…

Під чорним місяцем спалахнув вогонь

як буря, коли всі мрії пройшли

і час могутності настав

як зірки, вона сяє на найтемнішому небі.

Вогняні серця гір тріпотіли

текли океани, самотні плакали береги

шляхи хибні, вітри ґвалтували дерева

поки тиша не впала на коліна.

Сорор… Містика.

Вони поглянули на землю

на давніх могилах часу

і гори обняли їх

припинив усі внесені зміни.

Під тисячею зірок загасили вогонь

взяла почорніле горло полум’я

ми плачемо від порожнечі, ми плачемо від холоду

все ще небо нерухоме, чому.

Але в млі, під палаючими парами

усміхається з маскою смерті на обличчі

вірячи й даючи темряві силу.

Сорор… Містика

Вони поклали свої…